ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 листопада 2014 року м. Київ В/800/4957/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Стародуба О.П. (суддя - доповідач), Пасічник С.С., Ситникова О.Ф., Тракало В.В., Черпака Ю.К.,

вирішуючи питання про допуск до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Марганець Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, перерахунок та виплату страхових виплат, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013р. позов ОСОБА_6 задоволено. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Марганець Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату щомісячних страхових виплат за період з 01.12.2007р. відповідно до ст. 1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум, та в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст. 1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014р. постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Марганець Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату щомісячних страхових виплат починаючи з 13.02.2013р. відповідно до ст. 1197 ЦК України до змін обставин, які тягнуть перерахунок страхових виплат.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2014р. постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014р. залишено без змін.

У листопаді 2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Марганець Дніпропетровської області подало до Вищого адміністративного суду України заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.10.2014р., посилаючись на різне застосування Вищим адміністративним судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ положень статті 1197 Цивільного кодексу України, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

За змістом статті 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

На підтвердження неоднакового правозастосування заявник надав постанову Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014р. (К/800/35317/14), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.03.2014р. (К/9991/56261/12), ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.02.2014р. (6-53075св13) та від 17.07.2014р. (6 19320св14).

Відповідно до пункту 1 статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.10.2014р., про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції, погодився з висновком апеляційного суду про те, що позивач ОСОБА_6, якому висновком МСЕК 12.11.2007р. встановлено втрату працездатності 45%, має право на перерахунок суми страхової виплати, з урахуванням положень статті 1197 Цивільного кодексу України, положення якого мають пріоритетне застосування до спірних правовідносин, ніж положення статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився Вищий адміністративний суд України, виходив з того, що пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Цивільного кодексу України як такі, що набрали чинності пізніше, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У той же час, в постанові Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014р. (К/800/35317/14) суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов ОСОБА_7 (довідка МСЕК від 18.05.2009р. про встановлення інвалідності 65%) про перерахунок та виплату страхових виплат, та постановив нове рішення про відмову в задоволенні позову указавши, що у даній справі спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є саме Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а не Цивільний кодекс України, а тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про помилковість застосування судами попередніх інстанцій статті 1197 Цивільного кодексу України для визначення розміру середньомісячного заробітку, з урахуванням якого призначаються страхові виплати.

Оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2014р. (К/9991/56261/12) постанова Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.06.2012р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012р., якими позов у подібних правовідносинах був задоволений, скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд, тобто кінцеве рішення у справі не ухвалене, рішення Вищого адміністративного суду України у вказаній справі немає, то така ухвала не може бути прикладом неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносин.

З огляду на різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції дійшов різних висновків при вирішенні спорів, має місце передбачена статтею 237 КАС України підстава для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись статтями 235 - 240 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Марганець Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, перерахунок та виплату страхових виплат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

О.Ф. Ситников

В.В. Тракало

Ю.К. Черпак