Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/160/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С.В.

Спори про право власності та інші речові права Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

Іменем України

13.01.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Кодрула М.А.

суддів: Потапенко В.І., Черненко В.В.

при секретарі: Ремез А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Нагірне" про витребування майна з чужого володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Нагірне" (далі ТОВ „Нагірне") та просила стягнути з відповідача 51556,59 грн. вартості майнових паїв з урахуванням інфляції та 3 % річних від простроченої суми. Обгрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що після реорганізації колишнього КСП „Світанок" у 2000 році її батько ОСОБА_3 отримав майновий пай, вартість якого у грошовому виразі становила 8152 грн., а мати ОСОБА_4 отримала майновий пай, вартість якого у грошовому виразі становила 4316 грн. Того ж року було розподілено майнові паї членів КСП „Світанок" таким чином, що ПСП „ОСОБА_5" було передано 80 % майна, а ТОВ „Нагірне" було передано 20 % майна згідно розподільчого балансу. Майнові паї батьків були передані ТОВ „Нагірне". Зазначені паї вона успадкувала та стала вимагати від відповідача їх повернення в грошовому виразі або в натурі, але паї не повернуті.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає вказане рішення суду незаконним, просить його скасувати, ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що наявний у справі договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності від 01.07.2000 року, є договором оренди майна та застосував норми матеріального права, які регулюють питання пролонгації договорів оренди. Безпідставно не застосовано ст.ст.1212, 1213 ЦК України про обов'язок повернення майна.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Питання про виділення майнових паїв в натурі врегульовано Законом України „Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указом Президента України „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" №62/2009 від 20.01.2001 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 29.02.2001 року „Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", Наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 11.03.2001 року "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. На підставі ст. 9 зазначеного Закону право розпоряджатися своїм паєм член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Тоді ж в нього виникає право на пай натурою.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України та п.п. 9, 16 Порядку виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремими власниками за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється згідно із затвердженою загальними заборами власників майнових паїв структурою пайового фонду та не інакше, як на підставі рішення зборів власників майнових паїв.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що з метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, в тому числі, визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов'язання з виділення майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.

Відповідно до пункту 12 Порядку збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників.

Після затвердження зборами співвласників переліків майна для виділення вищезазначеним групам співвласників комісія: визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке виділено кожній із груп співвласників і до якого перейшли зобов'язання з виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) уточнені списки груп співвласників та переліки майна, призначеного для виділення кожній із груп, а копії цих документів - сільській раді.

У разі невиконання рішень зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником (користувачем) майна у натурі власнику майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується в судовому порядку (пункт 13 Порядку).

Дотримання позивачем вимог зазначеного Порядку, як передумова захисту його прав власника майнового паю в судовому порядку, є обов'язковою.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем майна, яке складається з права на пайовий фонд майна КСП ТОВ «Нагірне», яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтв серії КД 068458, виданого Іванівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 27.09.2005 року (частка визначена майна в розмірі 5236 гривень, 0.301 % загальної вартості майна пайового фонду підприємства на 01.01.2003 року) та серії КД 068457, виданого Іванівською сільською радою 27.09.2005 року (частка визначеного майна в розмірі 9891 гривень, 0, 569 % загальної вартості майна пайового фонду підприємства на 01.01.2003 року).

Договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності від 01.07.2000 року співвласники, як власники майнових паїв отриманих в результаті паювання майнового комплексу КСП „Світанок", домовилися спільно володіти, користуватися і розпоряджатися майновим комплексом, яке належить їм на праві спільної часткової власності і у відповідності з цим договором та іншими угодами, укладеними між ними. Частка кожного співвласника у праві спільної власності на майно визначена в договорі у дольовому та грошовому виразі. З метою більш ефективного користування майна співвласники домовилися передати його ТОВ «Нагірне».

Факт передачі майнових паїв, власником яких є позивачка, у користування ТОВ «Нагірне» у складі майнового комплексу отриманого в результаті паювання майнового комплексу КСП „Світанок", сторонами не оспорюється та підтверджується копіями видаткових кассових ордерів про сплату ТОВ «Нагірне» позивачу коштів, згідно яких підставою виплати є майновий пай.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_2 пояснювала, що майнові паї, які знаходяться у користуванні ТОВ „Нагірне" не отримали і інші співвласники.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 до зборів власників майнових паїв із заявою про виділення належних їй майнових паїв в натурі не зверталася і таке питання не було предметом вирішення зборів власників майнових паїв.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ „Нагірне" про витребування паїв необхідно відмовити, оскільки відсутнє рішення зборів співвласників майна про виділення їй майнових паїв.

Висновки суду про те, що згідно змісту договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності від 01.07.2000 року фактично має місце оренда ТОВ «Нагірне» майна інших власників, дія договору продовжується, цим договором передбачено, що під час дії договору співвласники зобов'язались не реалізовувати право виділу в натурі належних їм часток, є помилковими, про те вони не впливають на правильність ухваленого рішення суду, оскільки основною підставою для відмови у задоволенні позову є відсутність рішення зборів співвласників майна про виділення їй майнових паїв позивачу.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315-319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: