Справа № 2- 472/09

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

        29 січня 2009 року                Ровеньківський міський суд Луганської області у складі:

                                       головуючого судді                     Шумченко Л.В.,

                                       при секретарі                               Шевчук К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач  звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 26 листопада 2003 року між нею та відповідачем було укладено договір про її довічне утримання. Вона є непрацездатною за віком та потребує сторонньої допомоги. У зв'язку з чи вона уклала зазначений вище договір з відповідачем - її сином. Відповідно до договору довічного утримання у власності її сина - відповідача перейшла належна їй АДРЕСА_1. Відповідач у свою чергу узяв на себе зобов'язання забезпечити її щоденним триразовим харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, здійснення догляду та надання необхідної медичної допомоги та побутових послуг, забезпечення щотижня готівкою у сумі одного неоподаткованого мінімуму. Вартість матеріального забезпечення ( харчування, догляду, одягу та необхідної допомоги) визначена сторонами у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів на місяць. Відповідач свої обов'язки за договором не виконує взагалі, не відвідує її та не надає їй матеріальної допомоги, не здійснює догляд, не забезпечує її ані щоденним триразовим харчуванням, ані одягом та взуттям. Також не надає їй медичної та побутової допомоги. Оскільки житлова квартира, у якій вона проживає, розташована на четвертому поверсі багатоповерхового будинку, то їй, у силу віку, важко самостійно забезпечити себе елементарними речами, такими, як хліб, вода, ліки тощо. І вона змушена самотужки забезпечити себе. Останнього разу відповідач навідував її понад три місяці   тому, при цьому приїхав, подивився, чи жива вона, а про те, чи їй щось необхідно, не спитав. Просила розірвати договір довічного утримання між нею та відповідачем, посвідчений 26 листопада 2003 року, визнати за нею право власності на АДРЕСА_1.

   У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити та розглянути справу з попереднього слухання.

Відповідач у залі судового засідання визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позовних вимог, та проти розгляду справи з попереднього слухання.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали  справи, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору довічного утримання від 26 листопада 2003 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_3, ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язався забезпечувати харчуванням, одягом, у випадках, коли цого вимагає стан здоров'я, здійснювати за нею догляд (а.с. 7,8,9-10).

Пунктом 1 частини 1 статті 755 Цивільного кодексу України передбачено, що договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача  у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває права власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Судом встановлено, що позивач бажає розірвати договір довічного утримання з підстав неналежного виконання його умов. Відповідач не заперечує, та підтверджує факт невиконання ним умов договору.

За таких обставин суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

            На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 755, 756 ЦК України,  ст. ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

   Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.

            Розірвати договір довічного утримання, укладений 26 листопада 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у зв'язку з невиконанням  обов'язків  за даним договором.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1, зареєстровану у КП Ровеньківське БТІ за ОСОБА_2.

            Рішення може бути оскаржено в  Апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження.

            Заява на апеляційне оскарження може бути подана до Ровеньківського міського суду  протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

Суддя:                                                                                              Л.В. Шумченко