Справа № 2- 69/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

27 січня 2009  року               Ровеньківський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді  Шумченко Л.В.,

при секретарі           Шевчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки справу за позовом ОСОБА_2, представник за довіреністю ОСОБА_1,  до ОСОБА_3, співвідповідач : відділ  з питань громадянства,  імміграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС  про особи  визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що  на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.1987 року він є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. З 26 травня 1986 року за вказаною адресою зареєстрована його колишня невістка - відповідачка по справі. Через три роки після смерті його сина (чоловіка відповідачки), вона виїхала з будинку, забрав з собою всі належній їй речі. Позивачу відомо, що на теперішній час вона мешкає разом зі своїм  чоловіком за адресою: АДРЕСА_2. Не дивлячись на ці обставини, відповідачка залишається зареєстрованою у належному йому будинку, що створює певні незручності. В першу чергу це пов'язано з тим, що він  має  значні складнощі з випискою вугілля. Разом з тим, він не бажає, щоб стороння людина залишалась зареєстрованою в його будинку. Відповідачка неодноразово обіцяла знятися з реєстрації, але своїх зобов'язань так і не дотримала. Просив  визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС зняти відповідачку з реєстраційного обліку за місцем її прописки, стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду в розмірі 66 грн., з них: 50 грн. - юридична  допомога, 8 грн. 50 коп. - судовий збір,  7 грн. 50 коп.

            В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити. Суду пояснила, що вона дружина позивача. Відповідачка по справі - їх колишня невістка. Вона з чоловіком та дітьми  з 1986 року проживала з ними. Їх син, чоловік відповідачки, помер у 2005 році. Відповідачка і після смерті чоловіка з дітьми продовжувала проживати з ними. У липні 2008 року відповідачка виїхала з АДРЕСА_1, оскільки  почала співмешкати за іншою адресою з чоловіком. Її дочки залишилися проживати  з ними, не захотіли жити  матір'ю за іншою адресою. Той факт, що відповідачка  не бажає  добровільно знятися з реєстрації, створює певні складнощі з оплатою комунальних послуг та випискою вугілля, тому позивач звернувся до суду.

            Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що має право на користування спірним житловим приміщенням. Суду показала, що вона з 1986 року є зареєстрованою за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1. Проживала там з чоловіком, дітьми та свекром зі свекрухою. У 2005 році її чоловік помер. Після його смерті вона продовжила проживати за вказаною адресою, оскільки іншого житла не мала.  Після того, як у серпні 2008 року вона  прийняла участь у організації і проведенні поминок свого чоловіка, вона пішла з АДРЕСА_1, оскільки почала  жити спільно з чоловіком. Її дочки не захотіли жити з нею за новою адресою і залишились жити з бабкою та дідом. З серпня 2008 року вона дійсно не живе за спірною адресою, але всі свої речі вона звідти не забирала, їх перенесли у літню кухню  свекор та свекруха, а її у будинок не пускають.

            Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є сусідкою родини ОСОБА_1, які проживають за адресою: АДРЕСА_1.  Разом з  позивачем та його дружиною проживав їх син зі своєю дружиною та дітьми. У 2005 році він помер, а його дружина - ОСОБА_3, продовжила проживати з ними. Але проживала вона там приблизно до липня 2008 року, поки не знайшла собі нового чоловіка та не пішла жити з ним. З цих пір вона  у будинку ОСОБА_1 не проживає. Її дочки залишились проживати з дідом та бабою, які   оплачують навчання однієї онуки та збираються  навчати і молодшу онуку. 

            Представник співвідповідача: відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надавала.

            Вислухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 липня 1987 року ОСОБА_2 є власником  житлового будинку АДРЕСА_1і (ар.с. 9-10,25),

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 (ар.с. 6-7), але  на спірній житловій площі  не проживає з 24 липня 2008 року, що  підтверджується  довідкою  Дзержинської селищної ради м. Ровеньки Луганської області (ар.с. 21).

Факт того, що ОСОБА_3 не проживає на спірній житловій площі у строк більше 6 місяців, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила  право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи  понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно зі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Поважності причини відсутності відповідачки у спірному житловому приміщенні у строк, більше ніж 6 місяців, судом не убачається.

В  судовому засіданні було встановлено, що  відповідач ОСОБА_3 має  трьох дітей, двоє з яких - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, досягли повноліття, і неповнолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ар.с. 24).

Оскільки неповнолітня дочка відповідачки досягла віку 15 років, а згідно з  ч. 3 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою, і судом було встановлено, що вона визначила місце свого проживання з бабою та дідом, що підтвердили сторони, суд вважає, що рішення по справі не буде торкатися прав неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно ст.  391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

ОСОБА_2 є  належним  власником  спірного житлового будинку і має право вимагати усунення перешкод у користуванні ним.

Оскільки реєстрація відповідача перешкоджає у користуванні позивачу своїм майном, а відповідач більше ніж шість місяців не користується житловим приміщенням без поважних причин,  суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання,  тому він підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач не надала суду відповідних доказів, що ОСОБА_2 та               ОСОБА_1  самостійно винести зі спірної житлової площі її речі, не пускають її назад, а вона не живе в будинку на з липня а з серпня 2008 року, суд вважає такі твердження необґрунтованими, При цьому що відповідач підтверджує той факт, що проживає на іншій житловій площі за адресою: АДРЕСА_2, з чоловіком. 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанцій  від 9 вересня 2008  року, позивач сплатив 7 грн. 50 коп.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  (ар.с. 1),  8 грн. 50 коп. судовий збір (ар.с. 2) .

 Згідно довідки від 10 вересня 2008 року , ОСОБА_2 сплатив за надану правову допомогу   50 грн. (ар.с. 5).

Загалом понесені позивачем судові витрати склали: 7,5+8,5+50= 66 грн.

Вказані витрати підлягають стягнення з відповідачки у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 71,72 ЖК України, ст. 160 СК України, ст.ст.  383,391 ЦК України  ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_2, представник за довіреністю  ОСОБА_1,  до ОСОБА_3, співвідповідач : відділ  з питань громадянства,  імміграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС  про особи  визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

ВизнатиОСОБА_3  такою, що втратила  право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою:  АДРЕСА_1.

Зобов'язати ВГІРФО Ровеньківського МВ УМВС України в Луганській області зняти ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_4, з реєстрації в  АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користьОСОБА_2 66  ( шістдесят шість) гривень в рахунок відшкодування судових витрат.

            Рішення може бути оскаржено в  Апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження.

            Заява на апеляційне оскарження може бути подана до Ровеньківського міського суду  протягом десяти днів з дня його проголошення  у повному обсязі.

            Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

Суддя:                                                            Л.В. Шумченко