Справа № 22-357/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Баранець А.М.
Категорія: 48 Доповідач: Белінська І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. – головуючої,
Гайсюка О.В.,
Чорнобривець О.С.
при секретареві – Шевченко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 16 грудня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до нього про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Зазначала, що згідно із рішенням Світловодського міськрайонного суду від 9.11.2005 року відповідач зобов”язаний сплачувати їй аліменти на утримання дочки в розмірі 170 гривень щомісяця до посягнення дитиною повноліття. Проте, після ухвалення судом рішення, змінилося її матеріальне становище, оскільки вона втратила роботу, а дочка стала школяркою та потребує значно більших коштів на її утримання, в той час як відповідач фактично має значно краще матеріальне становище, оскільки займається покраскою автомобілів.
Просила збільшити розмір аліментів до 500 гривень щомісяця з урахуванням індексації.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 16 грудня 2008 року позов задоволено частково: з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 400 гривень щомісяця до повноліття дитини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення через порушення судом норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вказує на те, що позивачка не надала доказів, а суд не встановив обставин, з якими закон пов”язує можливість зміни розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини у разі, якщо питання стягнення аліментів вже було вирішене в судовому порядку.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні в частині визначення розміру аліментів з таких підстав.
Задовільняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи потреби дитини, які зросли у зв”язку із навчанням її у школі, та матеріальне становище сторін, відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 400 гривень щомісяця, що буде достатнім для належного утримання дитини. При цьому суд застосував ст.180 СК України, згідно з якою батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Проте, з таким рішенням не можна погодитись в повній мірі, оскільки спір, що виник між сторонами більш конкретно врегульовано ст.192 СК України, відповідно до якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одежувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров”я когось із них.
Отже, з”ясуванню підлягали не взагалі обставини, які відповідно до вимог ст.182 СК України, враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а обставини, які змінилися після ухвалення судового рішення, на підставі якого здійснюється виплата аліментів у визначеному ним розмірі.
Як видно з матеріалів справи, доказів покращання матеріального становища відповідача позивачкою не надано. У той же час є підстави вважати, що матеріальне становище позивачки погіршилось, оскільки вона не працює, перебуває на обліку у місцевому центрі зайнятості як безробітна та отримує допомогу у незначному розмірі (а.с.16). Заперечуючи проти позову, відповідач в той же час не надав доказів того, що матеріальне становище позивачки покращилось у зв”язку із її одруженням.
Крім того, колегія суддів бере до уваги те, що фактично відповідач сплачує аліменти у більшому розмірі, ніж це встановлено судовим рішенням, що підтверджується наданими ним же квітанціями про переказ грошей, має матеріальну можливість додатково матеріально допомагати позивачці утримувати дочку, про що він зазначав у своїй апеляційній скарзі та поясненнях.
За таких обставин, зважаючи на викладене, а також на те, що точний розмір доходу, який має відповідач, не встановлений, оскільки він не має офіційної роботи, колегія суддів вважає можливим змінити визначений оскаржуваним судовим рішенням розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, зменшивши його до 250 гривень на місяць. Відповідно до ч.2ст.184 СК розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, автоматично підлягає індексації відповідно до закону.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підлягає зміні ( в даному випадку). Підстав для зміни розміру судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь держави, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовільнити частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду від 16 грудня 2008 року змінити в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зменшивши його з 400 гривень до 250 (двохсот п”ятидесяти) гривень на місяць.
В решті залишити зазначене рішення без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧА СУДДЯ: Белінська І.М.
СУДДІ: Гайсюк О.В.
Чорнобривець О.С.