Справа № 2-3983/08
РІШЕННЯ
Іменем України
19 грудня 2008 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Романової М.Ю.
при секретарі Дудковій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про оплату часу простою, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що вона працювала на Херсонському бавовняному комбінаті з 1971 року на посаді майстра, старшого інженера ОтиЗ, начальника бюро, головним спеціалістом управління комбіната відділу труда та заробітної плати.07.10.2008р. була звільнена за ст.38 КЗпП України з виходом на пенсію. На протязі останніх десяти років у зв'язку з відсутністю сировини, відключенням електроенергії та інших виробничих причин в цеху мали місце простої і їй та іншим працівникам оплата часу простою не провадилася. Вважає, що у порушення вимог ст.113 КЗпП України, відповідачем не проведено їй оплату за період простою з 01.01.2005р. по 07.10.2008р.. Просить суд стягнути з відповідача на її користь 4600 грн. за час простою з виробничих причин.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги просила суд стягнути з відповідача на її користь 5127 грн. 67 коп. з лютого 2005р. по січень 2008р. а час простою з виробничих причин.
Представник відповідача позов визнав, не заперечує проти його задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст.113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1971 року працює на Херсонському бавовняному комбінаті на посадах: майстра, старшого інженера ОтиЗ, начальника бюро, головним спеціалістом управління комбіната відділу труда та заробітної плати. 07.10.2008р. була звільнена за ст.38 КЗпП України з виходом на пенсію. На протязі останніх десяти років у зв'язку з відсутністю сировини, відключенням електроенергії та інших виробничих причин в цеху мали місце простої і їй та іншим працівникам оплата часу простою не провадилася.
Відповідно розрахунку, наданого представником ВАТ “ХБК”, заборгованість ВАТ “ХБК” перед позивачкою становить 5127 грн. 67 коп., за період з лютого 2005р. по січень 2008р.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та вважає стягнути з відповідача суму заборгованості за час простою на користь Сухіної Л.Ф. у розмірі 5127 грн. 67 коп.
Керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 113 ч. 1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про оплату часу простою - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 за час простою з виробничих причин з лютого 2005р. по січень 2008р.суму в розмірі 5127 грн. 67 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» 51 грн. 00 коп. судових витрат в доход держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
С уддя М.Ю. Романова