ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р.Справа № 4/126/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Т.А. Величко, А.І. Ярош,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідачів - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 про припинення провадження

у справі №4/126/10

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

- ОСОБА_2;

- ОСОБА_3;

- ОСОБА_4;

- ОСОБА_5;

- ОСОБА_6;

- ОСОБА_7;

- ОСОБА_8;

- ОСОБА_9;

- ОСОБА_10;

- ОСОБА_11;

- ОСОБА_12;

- ОСОБА_13;

- ОСОБА_14;

- ОСОБА_15;

- ОСОБА_16;

- ОСОБА_17;

- ОСОБА_18;

- ОСОБА_19;

- ОСОБА_20;

- ОСОБА_21;

- ОСОБА_22;

- ОСОБА_23;

- ОСОБА_24;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція»;

про визнання права власності на 82,12 % частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, викладеного в протоколі від 23.12.2004, та нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція"

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_25, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_14, ОСОБА_29, ОСОБА_15, ОСОБА_30, ОСОБА_16, ОСОБА_31, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 про визнання права власності на 82,12 % частки у статутному фонді ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" (далі- ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція») та про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, викладеного у протоколі від 23.12.2004, та нової редакції статуту ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція", затвердженої зазначеним протоколом та зареєстрованої Вознесенською районною державною адміністрацією 24.05.2005, номер запису 15081050001000062 (том І а.с. 31-36).

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №4/126/10.

Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011 та від 06.11.2013 припинено провадження у справі №4/126/10 відносно відповідачів: ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_25 (том X а.с. 182-185, том ХVІ а.с.139-142).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 залучено до участі у справі №4/126/10 іншого відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція» ( том ХІХ а.с. 131-134).

В судовому засіданні 09.12.2014 представником товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція» заявлено усне клопотання про припинення провадження у справі до ОСОБА_7 в зв'язку зі смертю останнього, на підтвердження чого надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2014 (том ХІХ а.с.63).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 у справі №4/126/10 (суддя Ю.М. Коваль) припинено провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (том ХІХ а.с.135-138).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 у справі №4/126/10 скасувати та направити матеріали справи до розгляду в суд першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у разі смерті колишнього учасника товариства, до якого пред'явлено вимогу, до участі у справі має бути залучений його правонаступник-особа, до якої перейшли всі права та обов'язки спадкодавця, а розгляд справи за відсутності спадкоємців померлої фізичної особи може привести до порушення прав зазначених осіб.

Представник відповідачів ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_6; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція» у відзиві на апеляційну скаргу висловив заперечення щодо її задоволення (том ХІХ а.с.159-163). Інші відповідачі власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.

У судовому засіданні 13.01.2015 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (том ХІХ а.с. 149-150).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимоги ОСОБА_1 до фізичних осіб- учасників ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», в тому числі ОСОБА_7, про визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі зазначеного товариства.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням корпоративних прав ОСОБА_1, які вона набула на підставі укладеного між нею та відповідачами- учасниками ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», в тому числі ОСОБА_7, договору купівлі-продажу часток від 04.11.2004.

Припиняючи провадження у даній справі місцевий господарський суд зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що правонаступники ОСОБА_7 набули прав учасника ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» чи заявляють на це права, а тому дійшов висновку про те, що провадження у справі відносно ОСОБА_7 підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку зі смертю фізичної особи, до якої пред'явлено позов.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно з частиною першою статті 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Водночас положеннями статті 55 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

В силу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи зі змісту статті 58 Закону України "Про господарські товариства", статті 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом 9.7 Статуту ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» визначено, прийняття яких рішень віднесено до виключної компетенції зборів засновників. Так, зокрема підпунктами 6, 7 зазначеного пункту статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів відноситься питання виключення засновника із товариства, а також вирішення питання про придбання товариством частки засновника. При цьому статут товариства не містить положення про те, що до складу спадщини входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на участь у товаристві.

У пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Отже, отримати у власність частку майна в товаристві померлого учасника його спадкоємець може лише за умови вступу спадкоємця до товариства померлого учасника і тільки за обов'язковою згодою інших учасників товариства.

Однак рішення щодо прийняття спадкоємців ОСОБА_7 до складу учасників ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» внаслідок прийняття спадщини на частку у статутному капіталі загальними зборами учасників товариства не приймалося.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Скаржником не доведено належними та допустимими доказами того, що спадкоємці ОСОБА_7 набули прав учасника ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За наявності у матеріалах справи належних доказів про смерть відповідача ОСОБА_7, який є відповідачем у даній справі (копія свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Вознесенську реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області серії НОМЕР_1 від 02.09.2014), а також з огляду на те, що у спірних правовідносинах відсутнє правонаступництво, місцевим господарським судом обґрунтовано припинено провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 у справі №4/126/10 колегія суддів не вбачає.

Судові витрати за апеляційною скаргою відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 у справі №4/126/10 - без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2015.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Т.А. Величко

Суддя А.І. Ярош