КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5808/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Вівдиченко Т.Р., Горбань Н.І. Коток А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Сіті-Трейд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

7 жовтня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Сіті-Трейд» (далі Товариство або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004981502 від 13 травня 2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт № 243/10-06-15-02-09/35612529 від 29.04.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за 2014 року в розмірі 1 969 049 грн.

На підставі Акта перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004981502 від 13.05.2014 року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 969 049 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 492 262 грн. 25 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача суперечить рішенню суду, що набуло законної сили.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно даних податкової звітності, наданої позивачем, останній не мав достатнього обсягу оподатковуваних операцій, що надавав би право на бюджетне відшкодування.

В Акті перевірки відповідач дійшов висновку про невірне декларування в додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року у колонці 3 та 4 суми частини залишку від'ємного значення.

Такі висновки в Акті пояснюють неможливістю встановити період та суму фактичної сплати постачальником товарів/послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надав перевіряючим всі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не має не оплачених та прострочених зобов'язань за товарами, послугами, зокрема таких, за якими минув строк у 1095 календарних днів з моменту їх виникнення. Цей факт відображений в Акті та не був спростований перевіряючими, про що свідчить відсутність будь-яких посилань на конкретні господарські договори, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які б підтверджували наявність прострочених зобов'язань за товарами/послугами, зокрема таких, за якими минув строк у 1095 календарних днів з моменту їх виникнення.

Тобто усі господарські зобов'язання Позивача (у т.ч. кредиторська заборгованість за отриманими товарами (роботами, послугами) були виконані або виконуються належним чином у терміни, що були передбачені відповідними цивільно-правовими відносинами. Виконання таких зобов'язань підтверджується первинними документами та цивільно-правовими договорами, складеними відповідно до вимог законодавства, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість виключно щодо придбаних та оплачених товарів, послуг відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та має всі необхідні первинні документи, які дозволяють встановити як період, так і суму фактичної сплати постачальникам товарів робіт, послуг.

Разом з тим, під час проведення перевірки відповідач не врахував норму пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає осіб, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування, правильність застосування якої з боку позивача підтверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року по справі №810/2742/14 (яка набрала законної сили), в якій зазначено, що відповідно до даних податкової звітності, наданої позивачем, останній не мав достатнього обсягу оподатковуваних операцій, що надавав би право на бюджетне відшкодування.

Згідно висновків суду, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Також, зазначеною постановою суд повністю задовольнив вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОДПІ від 07.02.2013 № 0000331502, від 26.11.2013 № 0008372204, від 13.01.2014 № 0000232204 та від 13.01.2014 № 0000222204, якими було зменшено залишки від'ємного значення, що включаються до податкового кредиту (строки 21, 21.2, 22, 24) за даними податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, серпень, вересень та жовтень 2013 року, на суму 1 758 222 грн.

В той же час, з Акту перевірки вбачається, що саме показники цих періодів і були враховані під час розрахунку зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 969 049 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 492 262 грн. 25 коп. згідно з податковим-повідомленням рішенням, що оскаржується.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача суперечить висновкам рішення суду, що набуло законної, тому підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Горбань Н.І.