РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Справа № 924/1480/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

від позивача: Молявич О.В.;

від відповідача: представни не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача

Державне підприємство "Новатор" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.11.14р. у справі № 924/1480/14 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі м. Волочиськ

до відповідача Державного підприємства "Новатор"

про стягнення в сумі 3 727 грн. шкоди в формі надміру виплаченої пенсії

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 2-3) до Державного підприємства «Новатор» (надалі -Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача на користь держави в особі Позивача шкоду у вигляді надміру виплаченої пенсії в розмірі 3 727 грн..

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 727 грн. шкоди.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 114-116) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не досліджено та не надано оцінку усім доказам, які мають важливе значення для справи при прийнятті рішення. Крім того, як на підставу скасування рішення суду, Відповідач посилається на те, що сума належної до сплати пенсії за період з серпня 2009 року по липень 2013 року безпідставно занижено, в зв'язку з чим збільшено суму переплати за період, охоплений попереднім рішенням, та, відповідно, суму переплати, пред'явленої до стягнення даним позовом.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2014 року (а.с. 113) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14 січня 2015 року на 15 год. 10 хв..

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 137-140), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі Відповідача та просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області без змін.

Представник Відповідача в судове засідання від 14 січня 2015 року не з'явився. Водночас, 15 грудня 2014 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Відповідача (а.с. 121), відповідно до змісту якого Відповідач підтримує подану ним апеляційну скаргу в повному обсязі та просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника Відповідача за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України і зважаючи на те, що явка сторін в ухвалі Рівненського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2014 року обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 14 січня 2015 року представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення Позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року по справі № 924/1480/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому апеляційний господарський суд виходив з такого.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до довідки, виданої Відповідачем 15 серпня 2013 року № 073/123/3990 (а.с. 17) вбачається, що на підставі наказу Мінпромполітики України від 13 травня 2002 року № 217 змінено назву Хмельницького радіотехнічного заводу на Державне підприємство "Новатор".

Для призначення пенсії Кулігіну Б.М. була видана довідка про заробітну плату за період його роботи на підприємстві з 1 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року, яка складає 62 784, 21 крб (на звороті а.с. 16).

З метою контролю за цільовим використанням коштів та правильністю призначення (перерахунку) пенсій була проведена зустрічна перевірка Відповідача достовірності наданих документів про заробітну плату Кулігіна Б.М., який за даними документами працював з 1 січня 1987 року по 31 грудня 1991року. При перевірці використовувались відомості по нарахуванню заробітної плати за період 1987-1991 років.

З акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 9 вересня 2013 року (а.с. 18) вбачається, що в ході перевірки довідки про заробітну плату встановлено розбіжність сум нарахованої заробітної плати, про що свідчить акт перевірки. Даний акт підписаний головним спеціалістом відділу контролю за надходженням та цільовим використанням коштів ПФУ в м. Хмельницькому Самборською О.М. та представником підприємства Бохоновською М.М., акт вручено бухгалтеру Відповідача Остапчук О.Л..

Як вбачається з матеріалів справи 9 вересня 2013 року Відповідачем видана довідка № 451 (а.с. 19) про заробіток для обчислення пенсії Кулігіну Борису Михайловичу на підставі особових рахунків за 1987-1991 роки, який склав 59 846 грн.. Довідка підписана керівником та головним бухгалтером Відповідача та скріплена його печаткою.

З письмових поясненнях Остапчук О.Л. (бухгалтер підприємства) від 9 вересня 2013 року вбачається, що річну довідку на гр. Кулігіна Б.М. за 1987-1991 роки (а.с. 16 на звороті) слід вважати не вірною, а вірною - нову довідку № 451 від 9 вересня 2013 року.

З наявної в матеріалах справи довідки від 16 грудня 2013 року (а.с. 20) про розмір переплати за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2013 року по пенсійній справі Кулігіна Б.М. вбачається, що за вказаний період розмір надміру виплаченої пенсії становить 7 197 грн. 07 коп., розмір виплачено пенсії 217 926 грн. 98 коп., а розмір призначеної пенсії 210 729 грн. 91 коп..

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року в справі № 822/3929/13-а (а.с. 12-13), залишеною без змін ухвалою Винницького апеляційного адміністративного суду, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 470 грн. 07 коп. безпідставно виплаченої пенсії за період з 1 серпня 2009 року по 31 липня 2013 року.

Позивачем, 11 вересня 2014 року було надіслано для Відповідача лист № 8663/08 (а.с. 21), в якому Позивач повідомив про наявність переплати в сумі 7 197 грн. 07 коп., в тому числі 3 470 грн. 07 коп. стягнуто рішенням суду. За таких обставин Позивач просив в добровільному порядку повернути 3 727 грн. переплаченої пенсії.

Враховуючи те, що дана вимога Позивача залишена Відповідачем без відповіді та задоволення Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 3 727 грн. шкоди у формі надміру виплачених коштів Кулігіну Б.М..

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є різниця суми визначена в довідці від 16 грудня 2013 року та сумою стягнутою в адміністративному позові. При цьому згідно поданого розрахунку (а.с. 9-11) Позивачем визначалася сума переплат пенсії саме за період з січня 2004 року по грудень 2013 року без врахуванням суми стягнутої в адміністративній справі.

З огляду на усе вищенаведене, колегія суду констатує, що в даному випадку відшкодування шкоди, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Окрім того, важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 справі № N 2/121-30/118).

У відповідності до статті 224 Господарського кодексу Україн, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як визначено статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі; підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 32 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України № 224/30 від 30 квітня 2002 року): при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви і подання, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій з відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обгрунтованість їх видачі.

Право заявників на одержання пенсій встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 1 липня 2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2; довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією; якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

Відповідно до пункту 2 «Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення» (затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4), переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Суд констатує факт того, що з доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що довідка про заробіток для обчислення пенсії за період з 1987-1991 роки на ім'я Кулігіна Б.М., видана Відповідачем, містила недостовірні дані щодо розмірів заробітку Відповідача, що відображено в акті зустрічної перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахування) пенсій, виданих Відповідачем на ім'я Кулігіна Б.М..

Окрім того, Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року у справі № 822/3929/13-а встановлено наступні фактичні обставини справи:

«В результаті виявлено розбіжності в заробітній платі, а саме в 1987 році заробітну плату завищено на 0,00167 грн., в 1988 році на 0,00869 грн., в 1990 році на 0,00253 грн., в 1991 році на 0,01651 грн., що призвело до переплати пенсії за період з 1 серпня 2009 року по 31 липня 2013 року в сумі 3 470 грн. 07 коп».

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час пенсійна справа громадянина Кулігіна Б.М. перебуває на обліку саме у Позивача (а.с. 85-86), а тому, саме Позивач наділений процесуальним правом звернутися до суду з позовом про шкоду у вигляді надміру виплаченої пенсії в розмірі 3 727 грн..

Колегія суду зазначає, що з розрахунку за період з січня 2004 року по грудень 2013 року (а.с. 9-11) вбачається, що Позивачем розрахована переплата, яка виникла за вказаний період та становить 7 197 грн. 07 коп..

При цьому, Позивачем вірно не враховано в розрахунку переплата за період з 1 серпня 2009 року по 31 липня 2013 року в сумі 3 470 грн. 07 коп., оскільки дана сума переплати уже була стягнута рішенням суду.

З врахуванням вищенаведених норм діючого законодавства України, котре направлено на врегулювання відносин з приводу призначення та виплати пенсії з урахуванням довідки, виданої Відповідачем (а.с. 16 на звороті), колегія суду констатує, що видання вищезазначеної довідки з недостовірними даними, як встановлено актом перевірки, стало причиною нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого, що стало підставою для необґрунтованих виплат (в сумі 3 727 грн.), які фактично є бюджетними втратами.

Між тим, з пояснення, написаного Відповідачем (а.с. 16 на звороті) вбачається, що Відповідач сам визнає свої протиправні дії, котрі виразилися у виданні довідки (котра в свою чергу стала підставою для нарахування пенсійних виплат), яка містить недостовірні дані, зазначаючи при цьому, що вірною слід вважати нову довідку, а саме № 451 від 9 вересня 2013 року.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що в діях Відповідача наявний склад правопорушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі від імені якої виступає Відповідач (протиправна поведінка Відповідача - подання недостовірної довідки; шкода - нарахування надмірного розміру пенсії в сумі 3 727 грн.; причинний зв'язок - нарахування пенсії на основі недостовірних документів; вина Відповідача - надання довідки за підписом керівника та головного бухгалтера).

В той же час, доказів сплати Відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів в розмірі 3 727 грн. в матеріалах справи відсутні.

Колегія суду критично відноситься до тверджень Відповідача про необґрунтованість розрахунку, з врахуванням того, що в основу розрахунку покладено зміст довідки № 451 від 9 вересня 2013 року, а факти переплати встановлені зустрічною перевіркою.

Крім того, суд бере до уваги факт того, що частина переплаченої пенсії (в сумі 3 470 грн. 07 коп.) була стягнута постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/3929/13-а, під час розгляду якої судом досліджувався факт переплати пенсії та акт зустрічної перевірки від 9 вересня 2013 року (котрий було прийнято за основу при розрахунку пенсії в довідці від 9 вересня 2013 року № 451).

Окрім того, щодо посилання на докази, додані Відповідачем до матеріалів справи (а.с. 28-77) як на підставу необгрунтованого розрахунку пенсії, то колегія суду зазначає наступне.

Незважаючи на те, що Кулігін Б.М. отримував пенсію з 16 квітня 1994 року переплата обраховувалася лише з 1 січня 2004 року, оскільки відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування» Закон набрав чинності саме з 1 січня 2004 року.

Крім того, колегія суду звертає увагу, на те, що при обчисленні переплати пенсії в сумі 3 470 грн. 07 коп., яка стягнута рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, з моменту взяття на облік пенсійної справи з 1 серпня 2009 року складові пенсійної виплати (перерахунки по пункту 2 статті 42 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (дана норма передбачає проведення індексації пенсі), які проводяться з березня відповідного року) не були перераховані та залишались в попередньому розмірі, тому сума переплати 7 197 грн. 07 коп. (за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2013 року) розрахована з врахуванням вже повернутого періоду з 1 серпня 2009 року по 31 липня 2013 року та залишку переплати з врахуванням відшкодованої суми, та залишок переплати з врахуванням відшкодованої суми складає 3 727 грн.

Отже, з описаного вище вбачається, що розрахунковий період починається саме з 1 січня 2004 року, а докази подані Відповідачем, в котрих містяться відомості про отримання пенсії датуються 1991, 1990, 1989, 1988 роками, котрі не бралися до уваги Позивачем під час проведення розрахункового періоду переплати пенсії (з 1 січня 2004 року по грудень 2013 року).

З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові колегія суду приходить до висновку про наявність у діях Відповідача порушення за котре Позивач просить притягнути його до відповідальності. Дане в свою доведено належними і допустимими доказами нанесення збитків державі в особі Позивача (Позивачем доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та шкодою, завданою державі, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відтак, колегія суду дійшла до висновку про задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача на користь держави в особі Позивача шкоди у вигляді надміру виплаченої пенсії в розмірі 3 727 грн..

Крім того, виносячи таке рішення Рівненський апеляційний господарський суд бере до уваги і той факт, що Позивачем були подані всі належні та допустимі докази щодо підтвердження наявності всіх елементів складу правопорушення та наявності збитків (відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України).

А відтак, доводи Відповідача, висвітлені у апеляційній скарзі є безпідставними, нормативно та документально необґрунтованими, спростовуються усім вищевказаним у даній судовій постанові і до уваги судом не беруться.

З огляду на усе вищевисвітлене у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем .

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Новатор" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04 листопада 2014 року в справі № 924/1480/14 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 924/1480/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.