Справа №1-96/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2008 року Черкаський районний суд в складі:
головуючого судді Мунько Б.П.
при секретарі Косенко Л.Г.
за участю прокурора Кривенко Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Р.Поляна вул. К.Маркса, 76 Черкаського району Черкаської області, українки, громадянки України, з освітою середньою, не заміжньої, працюючої в готельно-оздоровчому комплексі "Командировка" покоївкою, раніше судимої 09 червня 2003 року Черкаським районним судом за ч. 2 ст. 307 КК України до п'яти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 міс. проте судимість погашена у встановленому законом порядку, -
у вчиненому злочині, передбаченому ст.166 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_1, маючи на своєму утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, всупереч вимогам статі 12 Закону України "Про охорону дитинства" та ст. 150 Сімейного кодексу, згідно яких на батьків покладено обов'язки виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний духовний і моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною середньої освіти, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати її до самостійного життя та праці, злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню і догляду за неповнолітнім сином, в результаті чого ОСОБА_2 систематично не відвідував заняття в школі та вчинив ряд злочинів, зокрема 14.08.2002 року постановою Черкаського районного суду за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України до нього були застосовані примусові заходи виховного характеру та він був переданий під нагляд матері, оскільки на той час не досяг віку з якого наступає кримінальна відповідальність, 31.05.2005 року Соснівським районним судом м. Черкаси засуджений за ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та 27.02.2008 року засуджений Черкаським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.
Умисне, систематичне, тривале невиконання ОСОБА_1 покладених на неї батьківських обов'язків по вихованню та догляду за її неповнолітнім сином ОСОБА_2 призвело до тяжкіх наслідків у вигляді вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 ряду злочинів.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнала повністю та показала, що вона проживає разом зі співмешканцем ОСОБА_3 впродовж двадцяти років. Чоловік працює дальнобійником в приватній установі. Від першого шлюбу ОСОБА_1 маю одну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Від ОСОБА_3 вона має двох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. Вихованням дітей ОСОБА_1 приділяла весь свій вільний від роботи час, для неї було головне, щоб її діти були вдягнуті та накормлені.
її син ОСОБА_5 з ранніх років життя приділяв увагу спорту - відвідував секції з футболу. Однією поганою рисою його характеру був "дурний" вплив його друзів на нього, та його "сліпе" ставлення до їх протиправних вчинків. Про що свідчить його перший привід в міліцію та перша судимість, коли він влітку 2002 року допомагав своєму
2
другові перевозити на велосипеді викрадені ОСОБА_7 крадені речі жителів с Геронимівка, саме тому ОСОБА_5 проходив по кримінальній справі порушеної по крадіжці, але до кримінальної відповідальності не притягувався, так як він на той час не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність. В 2005 році її неповнолітній син -ОСОБА_5 притягувався вдруге до кримінальної відповідальності за ст.185 ч. 1 КК України, так як він скоїв крадіжку кольорових металів. Втрете сина ОСОБА_1 було притягнуто до кримінальної відповідальності в грудні 2007 року, за вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.
ОСОБА_1 не розуміє, що підштовхує її сина на вчинення правопорушень, вона як мати хвилюється за його майбутнє, та водночас розуміє, що в цьому є її вина.
Вина підсудної ОСОБА_1 підтверджується: - копією постанови Черкаського районного суду від 14 серпня 2002 року, згідно з якою неповнолітнього ОСОБА_5 передати під нагляд матері -ОСОБА_1.
а.с. 35 - 36
- копією вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2005 року,
згідно з яким ОСОБА_5 засуджений до одного року позбавлення
волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з
іспитовим строком на один рік.
а.с. 38 - 39
- копією вироку Черкаського районного суду від 27 лютого 2008 року, згідно з яким
ОСОБА_5 засуджений до одного року позбавлення волі та на
підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим
строком на один рік.
а.с. 42 - 43 актом обстеження матеріально - побутових умов проживання гр. ОСОБА_5
а.с. 15-16 та іншими матеріалами справи.
Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в порядку ст.299 КПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 доведена повністю, а дії її необхідно кваліфікувати за ст.166 КК України як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка по місцю проживання характеризується задовільно, по місцю роботи - позитивно.
Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1 суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1 суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням вищенаведеного, обставин по справі, особи винної, суд вважає, що виправлення ї перевиховання підсудної можливо лише з призначенням їй покарання у вигляді обмеження волі. Про те, враховуючи, що підсудна вважається не судимою (судимість погашена), щиро розкаюється у вчиненому злочині, має на утриманні неповнолітнього сина, займається суспільно корисною працею, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_1 без відбування покарання, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
3
ЗАСУДИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненому злочині, передбаченому ст.166 КК України і призначити за цією статтею покарання у вигляді двох років обмеження волі.
Згідно ст.75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Міру запобіжного заходу засудженій залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.
На підставі ст.76 КК України на засуджену ОСОБА_1 покласти такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду на протязі 15-діб через районний суд.