Справа № 352/2350/13-ц

Провадження № 22-ц/779/90/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.

секретаря Мельник О.В.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Тисменицького районного суду від 19 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

у серпні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що з ОСОБА_3 укладено договір б/н від 30.01.2007 року про отримання кредиту в сумі 7 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості. У зв'язку із порушенням зобов'язань загальна заборгованість за кредитом станом на 31.07.2013 року склала 30 076,97 грн, яку банк просив стягнути з відповідачки та судові витрати.

Рішенням Тисменицького районного суду від 19 листопада 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено за спливом позовної давності.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що укладаючи договір, сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, відповідачка ознайомлена і особистим підписом засвідчила, що відповідна Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає Договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 9.12 кредитного договору він діє протягом 12-ти місяців з моменту підписання; якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. Оскільки відповідачка не надала письмової заяви про закриття картрахунку, як передбачено Умовами, то строк дії карти було продовжено на такий же строк. Враховуючи, що строк дії договору було продовжено згідно п. 9.12, то і строк позовної давності, на думку представника банку, не є пропущеним. На момент розгляду справи відповідачка користується грошима банку, термін дії договору не припинився і тим самим правовідносини сторін продовжуються. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримала. ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, не з'явилась, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 укладено договір б/н від 30.01.2007 року, згідно якого вона отримала кредит в сумі 7 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку із порушенням ОСОБА_3 зобов'язань, загальна заборгованість по сплаті кредиту станом на 31.07.2013 року становила 30 076,97 грн, що складається з 6 901 грн заборгованості за кредитом, 16 022,78 грн заборгованості по відсотках, 5 244,76 грн заборгованості по комісії, 500 грн штрафу (фіксована частина) та 1 408,43 грн штрафу (процентна складова).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що право позивача на отримання боргу за кредитним договором не підлягає захисту у зв'язку із пропуском ПАТ КБ «ПриватБанк» строку позовної давності.

Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.

Із Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії карти. Після закінчення строку дії картки на вимогу клієнта йому повинна видаватися нова картка, якщо від нього не поступила заява про закриття картрахунку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що строк позовної давності банком не пропущено, так як відповідач не надав письмової заяви про закриття картрахунку, як передбачено Умовами, то строк дії карти відповідача було продовжено на такий же строк.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір б/н від 30.01.2007 року, згідно якого остання отримала грошові кошти в сумі 7 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач не виконала своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого в неї перед ПАТ КБ "ПриватБанк" виникла заборгованість.

ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування строку позовної давності (а. с. 70-71).

Пунктом 2 розділу І Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).

Із заяви від 30.01.2007 року, яка є невід'ємною частиною договору, укладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_3, убачається, що строк дії картки, виданої останній, становить два роки.

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права у серпні 2013 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що після січня 2009 року відповідачка отримувала нову кредитну картку, чи продовжувала користуватися старою, а позов до суду заявлено лише 21.08.2013 року, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

При цьому, суд правильно врахував правову позицію, висловлену Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 щодо дії платіжної картки в межах визначеного нею строку та початку перебігу трирічного строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 жовтня 2014 року (справа № 6-127цс14).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанції зібраним доказам дана належна оцінка, порушень або неправильного застосування норм матеріального права не встановлено.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду від 19 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Малєєв А.Ю.

Меленко О.Є.