У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Куштана Б.П., Мацунича М.В.

при секретарі - Савариній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 10 липня 2013 року по справі за позовом прокурора Свалявського району в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди ,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним рішенням позов прокурора задоволено: зобов'язано ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки розміром 0.0204 га в урочищі «Довге поле» Стройненської сільради Свалявського району, якою користується ОСОБА_3 та не чинити йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою; стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 8047 грн. та 229 грн.40 коп. судового збору в користь держави.

На це рішення ОСОБА_2, який не приймав участі у справі, подав апеляційну скаргу і просив скасувати його в частині зобов'язання ОСОБА_4 звільнити зазначену ділянку та не перешкоджати ОСОБА_3 в користуванні цією земельною ділянкою.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апелянт та його представник, а також представник ОСОБА_4 скаргу з наведених підстав підтримали.

Інші особи в судове засідання не явились, про причину неявки не повідомили і тому суд розглянув справу у їх відсутності.

Заслухавши осіб, які приймали участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 порушив земельні права позивача ОСОБА_3 і цей факт є доведеним.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 є власником тієї частини земельної ділянки, стосовно якої судом першої інстанції констатовано належність її ОСОБА_3

Апелянт не був залучений до участі у розгляді даної справи і оскаржив рішення суду першої інстанції у вказаній частині в порядку ст.292 ЦПК України, якою надається право апеляційного оскарження особам, які не брали участь у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Тому судом апеляційної інстанції перевірено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке в оскаржувані частині залишено без змін ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року, на предмет вирішення питань про права та обов'язків апелянта.

Як вказано, рішенням суду покладені вказані вище зобов'язання на відповідача по справі ОСОБА_4 і жодних зобов'язань не покладено на апелянта. Тобто, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції яким-небудь чином не вирішувалось питання, які стосуються прав та обов'язків апелянта. Тому, саме на підставі наведеного в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Що ж стосується твердження апелянта про належність йому земельної ділянки, якої стосується оскаржуване рішення, то з цим питанням апелянт вправі звернутись до суду шляхом заявлення відповідного позову.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 10 липня 2013 р. по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :