Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Мацунича М.В., Куштана Б.П.

при секретарі - Савариній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляв ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 100 тис. євро, що на день подання позову становило 1 млн. 32 тис. грн., трьох процентів річних - 32 424,45 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 8 лютого 2010 року між ним, позивачем, та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він, позивач, передав відповідачу зазначену суму боргу. Відповідач мав повернути борг 8 вересня 2011 року, але до цього часу не повернув. Укладення договору позики підтверджено відповідною розпискою.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено.

З цим рішенням не погодився відповідач, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник позивача в першому судовому засіданні пояснив, що підстав для задоволення скарги немає. Належно повідомлений представник позивача, що підтверджено відповідною розпискою і що в свою чергу являється належним повідомленням позивача відповідно до ч.5 ст.76 ЦПК України, в останнє судове засідання не явився, хоча напередодні знайомився з матеріалами справи. Надав суду заяву про неможливість його явки в судове засідання по причині зайнятості його в інших процесах та просив призначити справу на кінець січня 2015 р. Однак зазначена причина його неявки не підтверджена належними документальними даними і тому суд зазначену причину неявки представника позивача в судове засідання визнає неповажною і вважає за можливе розглянути справу у його відсутності відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши осіб, які приймали участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції своє рішення мотивував критичною оцінкою висновку № 1443 судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до якої підпис на борговій розписці виконаний не відповідачем і таку оцінку судом зроблено по тій причині, що після призначеної експертизи відповідач ОСОБА_1 не з'явився до суду для відібрання експериментальних зразків почерку, а також ним особисто не було надано суду взірці його підпису. В рішенні суду першої інстанції міститься також посилання на ст.ст. 3,10, 27, 143,144,146,147 ЦПК України п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, ст.ст.625, 1046, 1047, 1049 ЦК України та приводиться зміст цих правових норм.

Колегія суддів констатує, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи і саме по цій причині воно підлягає скасуванню.

Як вказано, заявляючи позов позивач підтверджував свої вимоги відповідною розпискою. Відповідач заперечив отримання боргу та написання такої розписки. Для усунення такого протиріччя ухвалою суду першої інстанції 5 лютого 2013 р. було призначено судову почеркознавчу експертизу, яка була проведена Львівським НДІСЕ і її висновок за № 1443 було надіслано до суду. Відповідно до цього висновку рукописний текст розписки, а також підпис під ним виконані не відповідачем, а іншою особою. По змісту ухвали суду першої інстанції від 7 листопада 2013 р. по справі знову було призначено таку ж експертизу і в судовому засіданні 3 грудня 2013 року у відповідача були відібрані експериментальні взірці його підпису та почерку. Таким чином слід констатувати, що підстави стверджувати про неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків відповідачем в суду не було і застосування приписів ст.146 ЦПК України - у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто з осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні - не було можливим.

Після відібрання у відповідача експериментальних взірців підпису та тексту, а також отримання документів з вільними взірцями підпису, що було зроблено судом першої інстанції, справа підлягала направленню для проведення експертизи відповідно до прийнятої судом першої інстанції ухвали. Однак цього зроблено не було і суд вирішив справу без проведення призначеної ним експертизи.

Тому така експертиза були призначена судом апеляційної інстанції і її висновком встановлено, що рукописні записи в розписці від 08 лютого 2010 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1, розташований під рукописним текстом перед записом «/ОСОБА_1/» в розписці від 08 лютого 2010 року, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з намаганням його виконавця наслідувати справжній підпис ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Інших доказів, крім розписки, позивачем в підтвердження свої вимог не надано. А тому на підставі зазначеного, суд констатує, що позивачем не доведено своїх позовних, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; відповідно до п.3 ч.3 зазначеної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи відносяться витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

По справі проведено дві судові експертизи, які оплачені відповідачем відповідно до ухвали суду першої інстанції від 5 лютого 2013 р. та ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 р. і вартість їх становить відповідно 3385 грн. 60 коп. та 393.60 грн. і 4046 грн. 40 коп/а.с.66 т.1, 54, 64 т.2/. Крім цього, відповідачем сплачено судовий збір в сумі 1827 грн. при подання апеляційної скарги /а.с.250 т.1/. Загальна сума становить 9652 грн. 60 коп., яка підлягає стягненню з позивача в користь відповідача.

Керуючись ст.ст.307, 309, 315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляв ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про стягнення боргу скасувати і у задоволенні зазначеного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 652 грн. 60 коп. судових витрат по справі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :