Справа № 138/3032/14-ц Провадження № 22-ц/772/103/2015Головуючий в суді першої інстанції Цибульський О. Є.
Категорія 27 Доповідач Шемета Т. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Шемети Т.М.
Суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
при секретарі: Куленко О.В.
з участю представника позивача Олішевського Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2014 року,
в с т а н о в и л а:
07.10.2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та висував вимогу стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № VIXRRX09780333 від 05.02.2008 року у розмірі 15 588 грн. 42 коп., з яких:
1 165 грн. 04 коп. - заборгованість за кредитом
68 грн. 24 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом
324 грн. 80 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом
12 811 грн. 84 коп. - пеня за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань
500 грн. - штраф фіксована частина
718 грн. 50 коп. штраф процентна складова.
Заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку обставин, що склалися, порушення судом вимог чинного законодавства просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд прийшов до помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки строк позовної давності був перерваний добровільним виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань: неодноразове здійснення погашень кредиту відбувалося в 2010 році. Окрім того, суд застосував наслідки спливу строку позовної давності без відповідної заяви відповідача, що є неприпустимим.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача подану апеляційну скаргу підтримав повністю з викладених у ній підстав. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином: за зареєстрованим місцем проживання.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, послався на те, що кредитування відбулося 05.02.2008 року на термін 1 рік: до 05.02.2009 року, за домовленістю сторін було збільшено строк позовної давності до 5 років, таким чином строк позовної давності минув 06.02.2014 року, а позивач звернувся до суду лише 07.10.2014 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції, тобто на момент звернення до суду сплив визначений сторонами строк позовної давності, а тому позивач втратив право вимоги на підставі ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів» (ст. ст. 257, 267 ЦК України).
Таки висновок суду є невірним, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що на підставі заяви позичальника № VIXRRX09780333 від 05.02.2008 року та Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с.4, 5-7), відповідач ОСОБА_3 отримав 1 657 грн. 18 коп. на термін 12 місяців зі сплатою 12 % річних за користування кредитом та Банком було відкрито рахунок НОМЕР_2 для виконання зобов'язань позичальником: зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсотках, винагород та ін. платежів (а.с.4 на звороті).
Наданим розрахунком заборгованості (а.с.3) доведено, що станом на 30.01.2014 року по кредитному договору утворилася заборгованість в розмірі 15 588 грн. 42 коп., з яких: 1 165 грн. 04 коп. - заборгованість за кредитом, 68 грн. 24 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 324 грн. 80 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12 811 грн. 84 коп. - пеня за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань, 500 грн. - штраф фіксована частина, 718 грн. 50 коп. штраф процентна складова.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Статтею 259 ЦК України закріплено право сторін за домовленістю між собою збільшувати позовну давність, що й мало місце в даному випадку: п.5.5.Умов надання споживчого кредиту фізичним особам встановлено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с.5-7). Тобто в розглядуваному договорі, з урахуванням того, що кінцевий термін повернення кредиту встановлено 05.02.2009 року, а строк позовної давності за домовленістю сторін встановлено п'ять років, кінцевий термін звернення до суду є 05.02.2014 року.
ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.
Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується
-2-
позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту (правова позиція Верховного Суду України по справі № 6-126 цс13), тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач втратив право вимоги по кредиту, - є помилковим.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Таким чином, оскільки заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності в розглядуваній справі стороною заявлено не було, суд першої інстанції безпідставно з власної ініціативи застосував норми ч.4 ст. 267 ЦК України та відмовив у задоволенні позову.
Зважаючи на те, що статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а по договору № VIXRRX09780333 від 05.02.2008 року, укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, станом на 30.01.2014 року утворилася заборгованість в розмірі 15 588 грн. 42 коп. (а.с.3), позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме: 243 грн. 60 коп. Сплаченого при зверненні до суду судового збору (а.с.1) та 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.39), а всього 365 грн. 40 коп. (стаття 88 ЦПК України).
Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними, ухвалене по справі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2014 року підлягає скасуванню як таке, що постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2014 року скасувати та ухвалити нове:
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого АДРЕСА_1. проживаючого АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 15 588 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 42 коп. заборгованості по кредитному договору № VIXRRX09780333 від 05.02.2008 року, яка склалася станом на 30.01.2014 року, а саме:
- 1 165 (одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 04 коп. заборгованості за кредитом;
- 68 (шістдесят вісім) грн. 24 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом;
- 324 (триста двадцять чотири) грн. 80 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 12 811 (дванадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 84 коп. пені за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань;
- 500 (п'ятсот) грн. штрафу (фіксована частина) та 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 50 коп. штрафу (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого АДРЕСА_1. проживаючого АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 365 грн. 40 коп. понесених судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Т.М.Шемета
Судді: М.В. Матківська
В.В.Сопрун