Справа № 2-484/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року

Зарічний райсуд м.Суми в складі

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

при секретарі - Куц С.М.

з участю адвокатів - Ільченко М.П., Гусейнової В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шокола Наталія Валеріївна про визнання договору дарування квартири недійсним, стягнення моральної шкоди, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

              Позивачка свої вимоги мотивує тим, що  між нею та відповідачкою 02.09.2008 року укладений договір дарування належної їй квартири. Просить визнати вказаний договір недійсним, оскільки він  був укладений нею під випливом тяжких сімейних та фізичних обставин і на вкрай невигідних для неї умовах - через незадовільний стан здоров»я, похилий вік, потребу у сторонній допомозі, скрутне матеріальне становище - вона подарувала відповідачці свою квартиру, не маючи іншого житла, в зв»язку з чим залишилася без житла. Просить також стягнути на її користь 20000 грн. моральної шкоди, відшкодувати їй судові витрати та витрати на  юридичну допомогу в сумі 1000 грн.

              В судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

               Відповідачка позов не визнала, свої заперечення мотивує тим, що оспорюваний договір був укладений з ініціативи позивачки у справі. При його укладенні ОСОБА_1 розуміла його наслідки та бажала їх настання, ніякого тиску на неї ніхто не здійснював. Зазначила, що укладений договір права позивачки не порушує, оскільки за нею збережене право проживання у квартирі, яке ніхто не оспорює. Категорично заперечує факт завдання моральної шкоди позивачці. Тому просить в позові відмовити. / а. с. 50-51/

              3-тя особа в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи сповіщена належним чином. В процесі слухання справи пояснила, що договір вчинявся позивачкою без будь - яких погроз, примусу чи насильства. Укладання договору відповідало її інтересам, волевиявлення було вільним, усвідомленим і відповідало її внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідали  реальній домовленості, договір не приховував іншого правочину і був спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому. Договір був прочитаний дарувальником, з умовами договору вона погодилась. Тому просить в позові відмовити. / а. с. 48/

               Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

               Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на праві особистої власності мала квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 і проживала в цій же квартирі. Іншого житла, яке б належало їй на праві особистої власності, не має. Вказана квартира є двокімнатною, житловою площею 27,21 кв. м./ а. с. 8, 10/.

               Позивачка має незадовільний стан здоров»я, визнана інвалідом 3 групи загального захворювання / а. с. 16/

               Сторони  особисто познайомилися в серпні 2008 року., З 23.08.2008 року стали проживати разом в квартирі ОСОБА_1Вказані обставини не заперечують сторони у справі.

                27.08.2008 року ОСОБА_1 уклала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла Шатрюк Людмилі Дашдемирівні / а. с. 17/

                Вказаний заповіт був посвідчений за місцем проживання позивачки приватним нотаріусом  Шокола Н.В. в зв»язку з хворобою ОСОБА_1, про що наявна вказівка в заповіті.

                02.09.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  був укладений договір дарування квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

                Згідно п. 14 вказаного договору дане дарування вчиняється зі збереженням права довічного безоплатного проживання в даній квартирі дарувальника.

               Вказаний документ був також посвідчений за місцем проживання ОСОБА_1приватним нотаріусом Шокола Н.В.

                 Згідно записів в медичній картці позивачки 2.09.2008 року за місцем її проживання був викликаний  лікар, були скарги  ОСОБА_1на погіршення стану здоров»я на протязі останнього місяця, рекомендована консультація невролога на дому. 04.09.2008 рокуОСОБА_1 була оглянута  за місцем проживання лікарем неврологом, призначене лікування.

               В період з 13.09.2008 року по 24.09.2008 року в зв»язку з погіршенням стану здоров»яОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні СОКЛ / а. с. 11/

               Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що знайшли підтвердження доводи позивачки про те, що вона на момент укладання оспорюваного договору мала незадовільний стан здоров»я, потребувала медичної допомоги, що можна вважати впливом тяжкої обставини.

             Суд вважає також, що оспорюваний договір укладений позивачкою на невигідних для неї умовах, оскільки  вона в силу віку та стану здоров»я потребує сторонньої допомоги, сподівалася на отримання такої допомоги від відповідачки, чого фактично до змісту укладеного договору не отримала. Позивачка подарувала  єдину свою цінність - житло малознайомій особі, не отримавши за це ніяких благ. Той факт, що позивачка мала намір укласти саме такий договір підтвердив суду і свідок  ОСОБА_3, який суду пояснив, що позивачка  вже тривалий час має бажання укласти договір, за умовами якого сторонні особи за отримання житла будуть здійснювати за нею  догляд.

              Згідно вимог ст. 233 правочин, якій вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

             При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені ст. 216 ЦК України.

             Згідно вимог ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

            Таким чином суд вважає за необхідне розірвати укладений між сторонами договір дарування, повернувши спірну квартиру позивачці.

            Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки 288 грн. 50 коп./судовий збір та витрати на ІТЗ/ в відшкодування судових витрат, понесених останньою при подачі позову до суду.

Підлягають також задоволенню і вимоги позивачки про стягнення на її користь з  відповідача  витрат по оплаті юридичної допомоги  адвоката в сумі 1000 грн. При встановленні розміру суми, що підлягає відшкодуванню, судом враховано  складність справи, кількість та тривалість судових засідань.

 Вимоги позивачки про стягнення на її користь моральної шкоди в сумі 20000 грн. задоволенню не підлягають. Суд вважає, що позивачкою на надано суду переконливих доказів в обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди та факту завдання їй моральної шкоди діями відповідачки. Доводи позивачки про погіршення стану її здоров»я не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно дослідженої медичної документації ще до  оформлення договору дарування позивачка мала незадовільний стан здоров»я. Після оформлення договору позивачка самостійно продовжила проживати в спірній квартирі. Тому в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити в зв»язку з його необгрутованістю.

            Керуючись ст.ст. . 203, 216, 233, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218  ЦПК, суд -

                                                            ВИРІШИВ:

              Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

   Визнати недійсним договір дарування квартири № 97, що знаходиться по АДРЕСА_1, укладений  02.09.2008 року між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

 Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 отриману за договором дарування від 02.09.2008 року квартиру № 97, що знаходиться по АДРЕСА_1, .

              Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  288 грн. 50 коп. в відшкодування понесених нею судових витрат та 1000 грн. в відшкодування витрат на оплату допомоги адвоката, всього 1288 грн. 50 коп.

               В іншій частині позовних вимог відмовити в зв»язку з їх необґрунтованістю.

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя