АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13072/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.

Провадження № 22-ц/789/1274/14 Доповідач - Ткач З.Є.

Категорія - 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Бершадська Г. В., Міщій О. Я.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю сторін - ОСОБА_1 та її представника

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його

представника ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Зазначала, що з 05 серпня 2006 року по 12 травня 2014 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3

За час перебування в шлюбі набули майно: гараж НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Кінетрон», вартістю 30000,00грн., автомобіль марки Mercedes-Benz 212D, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 90000,00грн. та автомобіль марки Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 675000,00грн., який продано без її відома.

Просила залишити відповідачу у власність гараж та автомобіль марки Mercedes-Benz 212D, і стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію у розмірі 2/3 частини вартості майна, з урахуванням вартості автомобіля марки Toyota Highlander, на загальну суму 578000,00грн. та судові витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2014 року вирішено: Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 гараж НОМЕР_3, що знаходиться в гаражному кооперативі «Кінетрон», по вул. Спортивній, 1а в м. Тернополі, загальною площею 31,4 кв.м., та автомобіль марки Mercedes-Benz 212D, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Поділити спільне майно сторін, виділивши у власність ОСОБА_1 1/2 частину гаража НОМЕР_3, що знаходиться в гаражному кооперативі «Кінетрон», по вул. Спортивній, 1а в м. Тернополі, загальною площею 31,4 кв.м., та 1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 212D, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Залишити у власності ОСОБА_3 1/2 частину гаража НОМЕР_3, що знаходиться в гаражному кооперативі «Кінетрон», по вул. Спортивній, 1а в м. Тернополі, загальною площею 31,4 кв.м., та 1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 212D, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4.

У задоволенні решти позову - відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 05 серпня 2006 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2014 року шлюб між сторонами розірваний.

За час шлюбу ними було придбано майно: гараж НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Кінетрон», загальною площею 31,4 кв.м. 09.12.2011р., автомобіль марки Mercedes-Benz 212D фургон малотоннажний - В, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 та автомобіль марки Toyota Highlander легковий універсал - В, 2012 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також встановлено, що 14 січня 2014 р. автомобіль марки Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_1, був проданий ОСОБА_5

Посилаючись на те, що сторони продали автомобіль в період шлюбу і на момент поділу його не існувало, суд виключив його з числа спільно набутого майна.

Встановлюючи право власності на 1/2 частину гараж НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Кінетрон» та на автомобіль марки Mercedes-Benz 212D, суд виходив із того, що це майно є неподільними речами, відповідач заперечував проти виплати компенсації за належну позивачці частину гаражу, а тому відсутні підстави для присудження одному із подружжя грошової компенсації.

При цьому суд керувався вимогами частини 2,4 ст. 71 СК України, згідно яких неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Проте, з такими висновками колегія суддів не погоджується, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір, суд не врахував те, що позивачка в своїй заяві в порядку поділу майна просила стягнути з відповідача її долю в грошовому еквіваленті із спільної власності, а тому бажання відповідача в цьому випадку законом не передбачено.

Крім того, суд не врахував, що позивачка не просила визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, тобто суд вийшов за межі позовних вимог позивачки.

Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивачки ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення на її користь грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно є законними і підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Колегія суддів бере до уваги те, що, відповідач ОСОБА_3 є членом гаражного кооперативу «Кінетрон», по вул. Спортивній, 1а в м. Тернополі, після розірвання шлюбу продовжує користуватись гаражем та автомобілем марки Mercedes-Benz 212D, реєстраційний номер НОМЕР_4, який зареєстровано на нього.

З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили та визнають вартість гаража НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Кенотрон» - 30000,00 грн., вартість автомобіля марки Mercedes-Benz 212D реєстраційний номер НОМЕР_4 - 90000,00 грн., а тому в силу ч. 1 статті 61 ЦПК України, дана обставина не підлягає доказуванню.

Що стосується спірного автомобіля марки Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого позивачка просила врахувати при поділі майна, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимоги ч.1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Згідно роз'яснень, даних в абзаці 2 пункту 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Судом встановлено, що вказаний автомобіль 14 січня 2014 року був проданий ОСОБА_5 - брату відповідача ОСОБА_3

Як вище зазначено, шлюб між сторонами був розірваний 12 травня 2014 року.

При оцінці вказаних обставин, колегія суддів бере до уваги те, що до звернення ОСОБА_3 з позовом про розірвання шлюбу, яке мало місце в лютому 2014 року, сторони уже тривалий час не підтримували шлюбних стосунків, що стверджується змістом рішення суду від 12 травня 2014 року про розірвання шлюбу.

Позивачка заперечила твердження відповідача, що при укладені договору купівлі-прожду автомобіля відповідач ОСОБА_3 діяв за її згодою.

Жодних доказів того, що ці кошти були використані подружжям спільно та в інтересах сім'ї, не має.

Для визначення вартості автомобіля НОМЕР_2, колегія суддів бере до уваги довідку-рахунок №162682 від 14 січня 2014 року, згідно якої вартість автомобіль НОМЕР_2 становила 260000,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 14 січня 2014 року придбав у подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 автомобіль марки Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 260000,00 грн..

Інших належних доказів щодо вартості автомобіля сторонами не було надано.

Доводи ОСОБА_3 про те, що кошти за автомобіль покупець ОСОБА_5 передав позивачці ОСОБА_1 заперечує позивачка і відповідних доказів, які б підтверджували цю обставину, не має.

При цьому колегія суду бере до уваги, що безпосередніми сторонами договору були відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Таким чином вважати, що за договором купівлі-продажу автомобіля кошти отримала позивачка яка не є стороною договору, а не відповідач, не має підстав.

Також колегія суддів не вбачає підстав для збільшення частки ОСОБА_6 в порядку ч. З статті 70 СК України, про що вона просила у позовній заяві.

Відповідно до цієї статті, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Передбачених вищевказаним законом обставин по справі не встановлено.

Таким чином, колегія суддів встановила, що, загальна варіть майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, становить 380000,00 грн. (гараж - 30000,00грн, автомобіль марки Mercedes-Benz 212D - 90000,00 грн., автомобіль марки Toyota Highlander - 260000,00 грн.)

Отже з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 190000,00 грн. компенсації вартості її частки у спільному майні подружжя та 801,30 грн судових витрат.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 частково задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_3 гараж НОМЕР_3, що знаходиться в гаражному кооперативі «Кінетрон», по вул. Спортивній, 1а в м. Тернополі, загальною площею 31,4 кв.м., та автомобіль марки Mercedes-Benz 212D, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 190000,00 (сто девяносто тисяч) грн., як компенсацію вартості її частки у спільному майні подружжя.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 801,30 грн судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення колегії може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:- підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області З.Є. Ткач