копія

Справа № 1-40

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2009 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді                         -              Шевченко В.С.

при секретарі                                     -              Пугач В.О.

з участю прокурора                         -              Ткаченко Л.В.

потерпілої                                           -              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець справу про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Тростянець, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1(фактично проживаючого АДРЕСА_2), не судимого, -

за ч.1 ст. 164 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Так, згідно рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2005 р. підсудний ОСОБА_2 був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення ним повноліття, починаючи з 31.01.2005 р. та аліменти сплачувати на користь матері - потерпілої ОСОБА_1 Однак ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати аліментів, ніяких відрахувань та іншої матеріальної допомоги на утримання сина не надавав, на попередження державного виконавця не реагував, кошти з випадкових заробітків в добровільному порядку не сплачував, внаслідок чого станом на 31.10.2008 р. виникла заборгованість по сплаті аліментів на суму 3070 грн. 76 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину не визнав повністю та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_1 він у шлюбі не перебував, лише кілька разів з нею зустрічався, а тому вважає, що ОСОБА_3  не є його сином. В 2005 р. рішенням Тростянецького районного суду його було визнано батьком неповнолітнього ОСОБА_3 та стягнуто з нього аліменти в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, яке він оскаржував, але воно було залишено в силі. Спочатку він сплачував аліменти на утримання дитини, так як працював в Сумській дистанції електропостачання Південної залізниці. Але для того, щоб не сплачувати аліменти на дитину, яку він не вважає своїм рідним сином, в 2007 році він спеціально звільнився з роботи і на даний час ніде не працює. Вважає, що в його діях немає складу даного злочину.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в грудні 2003 р. вона познайомилася з підсудним ОСОБА_2, з яким з лютого 2004 р. стала проживати в цивільному шлюбі (без офіційної реєстрації відносин) за його місцем проживання вАДРЕСА_1, де спільно вели господарство. Коли вона народила дитину, підсудний свого батьківства не визнав, в зв'язку з чим вона звернулася з відповідним позовом до суду і рішенням Тростянецького районного суду від 14.04.2005 р. було визнано батьківство підсудного ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3 та стягнуто з нього аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, щомісячно. Спочатку підсудний сплачував аліменти, так як працював на залізниці, але пізніше він звільнився і з того часу аліментів на сина він не сплачував, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3070 грн. 76 коп., які вона просить стягнути з нього та покарати суворо.

Крім того, вина підсудного в скоєнні цього злочину також підтверджується і іншими письмовими доказами, перевіреними в судовому засіданні:

-       довідкою про заборгованість (а.с.8);

-       копією виконавчого листа (а.с.9-10);

-       копією рішення суду про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину (а.с.19);

-       копією ухвали судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 18.11.2005 р. про залишення рішення суду в силі (а.с.20-22);

-       копією свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3 (а.с.32);

-       постановою про накладення арешту на майно підсудного від 17.01.2009 р. (а.с.57).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 категорично не визнав своєї вини, однак з матеріалів справи вбачається, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2005 р. було встановлено батьківство підсудного ОСОБА_2щодо малолітнього ОСОБА_3, та стягнуто аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку. Дане рішення суду ухвалою апеляційного суду Сумської області від 18.11.2005 р. було залишено в силі, в зв'язку з чим є всі законні підстави вважати підсудногоОСОБА_3 батькомОСОБА_3. Крім того, батьківство підсудного щодо ОСОБА_3 підтверджує і той факт, що протягом кількох років (з квітня 2005 по вересень 2007 р.) із заробітку підсудного ОСОБА_2 проводилися відрахування аліментів. І лише з метою ухилення від сплати аліментів, підсудний звільнився з попереднього місця роботи, про що сам вказав у судовому засіданні.

Таким чином, вина підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України, так як він ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вину не визнав, від добровільної сплати аліментів відмовився, посередню характеристику з місця проживання, постійного місця роботи не має, та з урахуваннями всіх цих обставин, суд вважає за можливе призначити йому покарання за цей злочин у вигляді громадських робіт.

По справі заявлений цивільний позов, який суд вважає за необхідне залишити без розгляду відповідно до п. «з» ч.2 ст. 136 ЦПК України, оскільки вже є рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2005 р. про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину, тобто рішення суду про той же предмет спору і з тих же підстав.

Речових доказів по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді - 100 (сто) годин громадських робіт.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити - підписка про невиїзд.

Цивільний позов про стягнення 3070 грн. 76 коп. відповідно до п. «з» ч.2 ст. 136 ЦПК України залишити без розгляду.

Речових доказів по справі немає

Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Тростянецький районний суд протягом 15-ти днів з часу його проголошення.

СУДДЯ:                                                                                ПІДПИС

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:                                                   СУДДЯ

ОРИГІНАЛ

Справа № 1-40

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2009 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді                         -              Шевченко В.С.

при секретарі                                   -              Пугач В.О.

з участю прокурора                        -              Ткаченко Л.В.

потерпілої                                         -              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець справу про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Тростянець, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1(фактично проживаючого АДРЕСА_2), не судимого, -

за ч.1 ст. 164 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Так, згідно рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2005 р. підсудний ОСОБА_2 був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення ним повноліття, починаючи з 31.01.2005 р. та аліменти сплачувати на користь матері - потерпілої ОСОБА_1 Однак ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати аліментів, ніяких відрахувань та іншої матеріальної допомоги на утримання сина не надавав, на попередження державного виконавця не реагував, кошти з випадкових заробітків в добровільному порядку не сплачував, внаслідок чого станом на 31.10.2008 р. виникла заборгованість по сплаті аліментів на суму 3070 грн. 76 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину не визнав повністю та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_1 він у шлюбі не перебував, лише кілька разів з нею зустрічався, а тому вважає, що ОСОБА_3  не є його сином. В 2005 р. рішенням Тростянецького районного суду його було визнано батьком неповнолітнього ОСОБА_3 та стягнуто з нього аліменти в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, яке він оскаржував, але воно було залишено в силі. Спочатку він сплачував аліменти на утримання дитини, так як працював в Сумській дистанції електропостачання Південної залізниці. Але для того, щоб не сплачувати аліменти на дитину, яку він не вважає своїм рідним сином, в 2007 році він спеціально звільнився з роботи і на даний час ніде не працює. Вважає, що в його діях немає складу даного злочину.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в грудні 2003 р. вона познайомилася з підсудним ОСОБА_2, з яким з лютого 2004 р. стала проживати в цивільному шлюбі (без офіційної реєстрації відносин) за його місцем проживання вАДРЕСА_1, де спільно вели господарство. Коли вона народила дитину, підсудний свого батьківства не визнав, в зв'язку з чим вона звернулася з відповідним позовом до суду і рішенням Тростянецького районного суду від 14.04.2005 р. було визнано батьківство підсудного ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3 та стягнуто з нього аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, щомісячно. Спочатку підсудний сплачував аліменти, так як працював на залізниці, але пізніше він звільнився і з того часу аліментів на сина він не сплачував, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3070 грн. 76 коп., які вона просить стягнути з нього та покарати суворо.

Крім того, вина підсудного в скоєнні цього злочину також підтверджується і іншими письмовими доказами, перевіреними в судовому засіданні:

-       довідкою про заборгованість (а.с.8);

-       копією виконавчого листа (а.с.9-10);

-       копією рішення суду про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину (а.с.19);

-       копією ухвали судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 18.11.2005 р. про залишення рішення суду в силі (а.с.20-22);

-       копією свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3 (а.с.32);

-       постановою про накладення арешту на майно підсудного від 17.01.2009 р. (а.с.57).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 категорично не визнав своєї вини, однак з матеріалів справи вбачається, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2005 р. було встановлено батьківство підсудного ОСОБА_2щодо малолітнього ОСОБА_3, та стягнуто аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку. Дане рішення суду ухвалою апеляційного суду Сумської області від 18.11.2005 р. було залишено в силі, в зв'язку з чим є всі законні підстави вважати підсудногоОСОБА_3 батькомОСОБА_3. Крім того, батьківство підсудного щодо ОСОБА_3 підтверджує і той факт, що протягом кількох років (з квітня 2005 по вересень 2007 р.) із заробітку підсудного ОСОБА_2 проводилися відрахування аліментів. І лише з метою ухилення від сплати аліментів, підсудний звільнився з попереднього місця роботи, про що сам вказав у судовому засіданні.

Таким чином, вина підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України, так як він ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вину не визнав, від добровільної сплати аліментів відмовився, посередню характеристику з місця проживання, постійного місця роботи не має, та з урахуваннями всіх цих обставин, суд вважає за можливе призначити йому покарання за цей злочин у вигляді громадських робіт.

По справі заявлений цивільний позов, який суд вважає за необхідне залишити без розгляду відповідно до п. «з» ч.2 ст. 136 ЦПК України, оскільки вже є рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2005 р. про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину, тобто рішення суду про той же предмет спору і з тих же підстав.

Речових доказів по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді - 100 (сто) годин громадських робіт.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити - підписка про невиїзд.

Цивільний позов про стягнення 3070 грн. 76 коп. відповідно до п. «з» ч.2 ст. 136 ЦПК України залишити без розгляду.

Речових доказів по справі немає

Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Тростянецький районний суд протягом 15-ти днів з часу його проголошення.

Суддя Тростянецького

районного суду:                                                                                          В.С.Шевченко

Вирок виготовлений суддею і має силу оригіналу.