КОПІЯ

Справа № 1-38

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2009 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді                                           -              Шевченко В.С.

при секретарі                                                       -              Пугач В.О.

з участю прокурора                                           -              Шаповал О.Т.

захисника                                                              -              ОСОБА_1

потерпілого                                                          -              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, приватного підприємця, не судимого, -

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня (9 класів), офіційно не працюючого, неодруженого, не судимого, -

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня медична, офіційно не працюючого, неодруженого, не судимого, -

всіх за ч.2 ст. 146 КК України,

встановив:

17.11.2008 р. близько 18 год. в темну пору доби підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6, який відповідно до ст. 6 п.г ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р. звільнений від кримінальної відповідальності і матеріали кримінальної справи відносно якої постановою суду від 28.01.08 р. закрито, скоїли незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, а саме застосовуючи до потерпілого ОСОБА_2 фізичне та психічне насильство, всупереч його волі, помістили його в багажник автомобіля ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1, та відвезли його в гараж по АДРЕСА_1, де відпустили потерпілого за умови, що наступного дня він принесе їм пляшку шампанського та коробку цукерок.

Даний злочин було скоєно при таких обставинах. 17.11.2008 р. близько 18 год. 20 хв. підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їхали разом з із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в м. Тростянець Сумської області на автомобілі ВАЗ-2103 держномер НОМЕР_1 під керуванням підсудного ОСОБА_4 Побачивши раніше їм незнайомого потерпілого ОСОБА_2, який ішов назустріч їх руху, підсуднийОСОБА_4 зупинив автомобіль на вимогу підсудногоОСОБА_3, якому здалося, що потерпілий ОСОБА_2 показав на їхню адресу непристойний жест. Після чого підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, оточили потерпілого ОСОБА_2, вимагаючи від нього пояснень за те, що він їм показав непристойний жест, та використовуючи свою кількісну перевагу стали вимагати у потерпілого гроші та мобільний телефон. Однак з'ясувавши, що у нього гроші та мобільний телефон відсутні, підсудні разом із ОСОБА_6 силоміць, за пропозицією підсудногоОСОБА_3, застосовуючи фізичне та психічне насильство, помістили потерпілого ОСОБА_2 у багажник автомобіля та відвезли його в гараж по АДРЕСА_1, де витягли потерпілого з багажника, а потім відпустили його за умови, що наступного дня потерпілий принесе їм пляшку шампанського та коробку цукерок.

В судовому засіданні підсуднийОСОБА_3 вину визнав частково та показав, що 17.11.2008 р. вони разом з підсуднимиОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після розпивання спиртних напоїв, вирішили з'їздити на його автомобілі ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1 до знайомих дівчат до ПТУ №25. За кермом при цьому був підсуднийОСОБА_4, який діяв за довіреністю. У ліцеї вони забрали свідків ОСОБА_7та ОСОБА_8, яких він особисто не знав. Коли вони разом з дівчатами їхали по вул. Герцена в м. Тростянець, Сумської області, їм назустріч по дорозі ішов незнайомий чоловік (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2) і йому здалося, що ОСОБА_2 показав на їхню адресу непристойний жест. Тому вони відразу зупинилися, вийшли вчотирьох (він разом з підсудними та ОСОБА_6) з машини і почали вимагати від потерпілого, щоб він дав пояснення своїй поведінці. Однак потерпілий наполягав на тому, що ніяких жестів не показував. Тоді вони, не вимагаючи від потерпілого грошей чи мобільного телефону, вирішили його провчити, для чого стали запихати потерпілого, який намагався вирватися та втекти, в багажник автомобіля, а після кількох погроз потерпілий самостійно заліз в багажник автомобіля. Після цього вони на цьому автомобілі приїхали до вул. Л. Українки, в районі місцезнаходження його гаража, зупинили автомобіль, відкрили багажник, після чого особисто він відвів потерпілого в сторону і сказав, щоб наступного дня він приніс їм пляшку горілки та коробку цукерок, на що потерпілий погодився і пішов. А через півгодини приїхали працівники міліції та затримали їх.

ПідсуднийОСОБА_4 вину визнав частково та показав, що 17.11.2008 р. він разом з підсуднимиОСОБА_3,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які втрьох розпивали спиртні напої (так як особисто він спиртного не вживав), відпочивав у приміщенні гаражу, що належить підсудномуОСОБА_3 Після цього всі разом вирішили з'їздити до ліцею і забрати знайомих дівчат ОСОБА_7та ОСОБА_8 Коли поверталися додому, то проїжджаючи по вул. Герцена в м. Тростянець, Сумської області, побачили, що їм назустріч по дорозі ішов незнайомий чоловік (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2). Раптом підсуднийОСОБА_3 попросив його зупинити машину, так як ніби - то потерпілий показав на їхню адресу непристойний жест. Хоча особисто він нічого не бачив, однак машину зупинив. Після чого вони вчотирьох (він з підсудними та ОСОБА_6) вийшли з машини і почали вимагати від потерпілого, щоб він дав пояснення своїй поведінці. Однак потерпілий наполягав на тому, що ніяких жестів не показував. Тоді вони погрожуючи, однак не застосовуючи фізичного насильства, змусили потерпілого залізти в багажник автомобіля, після чого приїхали до вул. Л. Українки, де зупинили автомобіль, випустили потерпілого і підсуднийОСОБА_3 відвів потерпілого в сторону і про щось з ним розмовляв, потім вони потиснули один одному руки і розійшлися.

ПідсуднийОСОБА_5 вину визнав частково та показав, що 17.11.2008 р. у вечірній час він разом з підсуднимиОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_6, відпочивали в гаражі підсудногоОСОБА_3, де вони втрьох (підсуднийОСОБА_4 спиртного не вживав) спільно розпили пляшку горілки, після чого всі разом вирішили з'їздити до ліцею та запросити знайомих дівчат. При цьому за кермом був підсуднийОСОБА_4 Коли вони разом з дівчатами поверталися додому, то проїжджаючи по вул. Герцена в м. Тростянець, Сумської області, підсуднийОСОБА_3 щось сказав підсудномуОСОБА_4, і вони зупинилися. Після чого дівчата залишилися в машині, а вони вчотирьох вийшли і підійшли до незнайомого їм хлопця (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2) і підсуднийОСОБА_3 йому сказав, що побачив, як він показував на їхню адресу непристойний жест. Однак потерпілий це заперечував, після чого вони почали вимагати від потерпілого, щоб він заліз в багажник, при цьому ніякої змови у них не було, а ідея виникла раптово. Вони оточили потерпілого і продовжували наполягати, після чого потерпілий ОСОБА_2 сам заліз в багажник автомобіля, при цьому хто відкривав і закривав багажник - він не знає. Після цього вони поїхали далі, а коли зупинилися, хтось відкрив багажник автомобіля і потерпілий виліз з багажника, після чого підсуднийОСОБА_3 відвів його в сторону і про щось з ним розмовляв. А через деякий час приїхали працівники служби охорони і затримали їх.

ОСОБА_6, матеріали кримінальної справи відносно якого постановою суду від 28.01.08 р. закрито відповідно до ст. 6 п. г ст. 1 Закону України «Про амністію», показав, що 17.11.2008 р. у вечірній час він разом з підсуднимиОСОБА_3,ОСОБА_4 таОСОБА_5 відпочивали в гаражі підсудногоОСОБА_3, де вони втрьох (підсуднийОСОБА_4 спиртного не вживав) спільно розпили пляшку горілки, після чого всі разом вирішили з'їздити до ліцею та запросити знайомих дівчат. Забравши з ліцею дівчат, вони їхали назад, і проїжджаючи по одній з вулиць м. Тростянець Сумської області підсуднийОСОБА_3 щось сказав підсудномуОСОБА_4, і вони зупинилися. Після чого дівчата залишилися в машині, а вони вчотирьох вийшли з машини, а підсуднийОСОБА_3 став чіплятися до незнайомого хлопця (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2) за те, що він показав непристойний жест. Однак потерпілий це заперечував, після чого вони почали кричати на нього, що провчать його за це, а тому він повинен залізти в багажник автомобіля. При цьому потерпілого ніхто не чіпав, погрози були лише психічні. Після чого потерпілий ОСОБА_2 сам заліз в багажник автомобіля і вони поїхали далі. Потім зупинилися, хтось відкрив багажник автомобіля і потерпілого ОСОБА_2 звільнили, а підсуднийОСОБА_3 про щось з ним розмовляв, а потім потерпілий пішов.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 17.11.2008 р. він у вечірній час повертався додому, раптом його засліпило світло фар від машини, що рухалася назустріч, і ця машина зупинилася, а з автомобіля вийшли 4 незнайомих хлопці (як тепер він знає, це були підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і хтось із них (точно він сказати не може) став запитувати, чому він показує непристойні жести., на що він відповів, що ніяких непристойних жестів він не показував. Тоді хтось з підсудних запитав, яким чином він буде розплачуватися з ними за свої дії, а потім хтось з них сказав, щоб він їм віддав гроші та мобільний телефон, на що він відповів, що ні грошей, ні мобільного телефону у нього немає. Після цього підсудні, погрожуючи «закопати його на місці», сказали, щоб він заліз в багажник, а так як він був дуже наляканий від впливом їхніх погроз, то заліз у багажник автомобіля і близько 5 хвилин вони на цьому автомобілі кудись їхали. Потім машина зупинилася, він виліз з багажнику і підсуднийОСОБА_3 відвів його в сторону і сказав, щоб він приніс йому пляшку шампанського та для його співмешканки коробку цукерок, і він пішов додому. А потім відразу ж зателефонував у свою службу, а потім у міліцію.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 17.11.2008 р. до неї в ліцей приїхали підсудні, серед яких вона знала лише ОСОБА_6, і вона з подругою ОСОБА_8 поїхали з ними. Коли їхали по вулиці, автомобіль раптом зупинився, підсудні вийшли з машини, а поряд з ними стояв якийсь незнайомий чоловік (як тепер вона знає, це був потерпілий ОСОБА_2), і підсудні почали йому говорити, чому він показує непристойні жести. Однак потерпілий відповів, що непристойних жестів він не показував. Потім підсудні почали потерпілого оточувати і той був такий наляканий, що сам заліз в багажник автомобіля, при цьому фізичної сили підсудні до потерпілого не застосовували. Потім вони поїхали до гаражу підсудногоОСОБА_3, де зупинилися, випустили потерпілого ОСОБА_2 з багажнику, і підсудний ОСОБА_3, відвів потерпілого в сторону і про щось з ним розмовляв. Про шампанське і коробку цукерок особисто вона знає зі слів своєї подруги.

Крім того, вина підсудних в скоєнні даних злочинів також підтверджується і іншими письмовими доказами, перевіреними в судовому засіданні, і які об'єктивно підтверджують факт скоєння даних злочинів:

-       протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього (а.с.8-12);

-       протоколами медичного огляду на встановлення стану сп'яніння (а.с.31-33);

-       актом судово-медичного обстеження від 18.11.2008 р. №301 відносно потерпілого ОСОБА_2 (а.с.40), згідно якого у нього не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень;

-       актами судово-медичного обстеження відносно підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 №303-305 від 18.11.2008 р. (а.с.42-44), згідно яких у підсудних не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень;

-       показами свідка ОСОБА_8 (а.с.50-51), які були оголошені в судовому засіданні і проти яких потерпілий та підсудні не заперечували;

-       копією протоколу огляду транспортного засобу (а.с.55);

-       копією генеральної довіреності від 11.08.2008 р. на розпорядження автомобілем ВАЗ-2103 1976 року випуску, кузов №НОМЕР_2, двигун №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.1993 р. Білопільським ОРЕВ Сумської області, від імені ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10, на користь підсудних ОСОБА_4 таОСОБА_3 (а.с.56);

-       копією технічного паспорта на автомобіль ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1, що за довіреністю належить підсудномуОСОБА_3 (а.с.57-58);

-       протоколом огляду автомобіля та фото таблицею до нього (а.с.59-61);

-       постановами про визнання автомобіля речовим доказом та знаряддям злочину (а.с.62, 63);

-       висновками судово-медичної експертизи від 28.11.2008 р. (а.с.88-91), згідно яких у потерпілого та підсудних будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено;

Органами досудового слідства дії підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4 таОСОБА_5 були кваліфіковані за ч.2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів. Відповідно до ч.2 ст. 28 КК України злочин визнається таким, що вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Однак в судовому засіданні встановлено, що умисел у підсудних виник раптово в момент скоєння злочину, таким чином, ніякої попередньої змови між підсудними не було. Тому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення підсудним  кваліфікуючу ознаку щодо вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що підсуднийОСОБА_4 скоїв даний злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Однак в судовому засіданні як сам підсуднийОСОБА_4, так і підсудніОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, показали, що 17.11.2008 р. алкогольні напої вживали всі, крім підсудного ОСОБА_4, який в той день взагалі не вживав алкоголю. Тому суд також вважає за необхідне виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_4 як обтяжуючу обставину його перебування у стані сп'яніння, так як це не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні підсудні вказували на те, що ніякого корисливого мотиву при скоєнні злочину у них не було і ніяких грошей та речей у потерпілого вони не вимагали. Однак потерпілий ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні вказував на те, що підсудні вимагали у нього гроші та мобільний телефон. В зв'язку з чим суд вважає, що наявність корисливого мотиву в діях підсудних знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, і вищезазначена кваліфікуюча ознака є об'єктивно визначеною.

Таким чином, вина підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4 таОСОБА_5 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 146 КК України, так як вони вчинили незаконне позбавлення волі людини з корисливих мотивів.

При призначенні міри покарання підсуднимОСОБА_3,ОСОБА_4. та ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, які вину визнали, раніше не судимі, позитивні характеристики з місця проживання, розкаялися в скоєному, тяжких наслідків не настало, те, що потерпілий ОСОБА_2 претензій до підсудних не має, просив їх суворо не карати, те, що підсуднийОСОБА_3 проживає з пристарілою бабусею, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне призначити їм покарання у вигляді обмеження волі на строк, необхідний і достатній для їх виправлення та попередження нових злочинів, та звільнити їх від покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Постановою слідчого від 22.11.08 р. автомобіль ВАЗ-2103 державний номерний знак НОМЕР_1 був визнаний знаряддям злочину (а.с.63). Однак як вбачається з матеріалів справи даний автомобіль не є власністю жодного з підсудних, а належить на праві приватної власності ОСОБА_10 (а.с.56). Тому суд вважає за необхідне автомобіль ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1 таким, що не є знаряддям злочину.

Речові докази по справі, автомобіль ВАЗ-2103 1976 року випуску, кузов №НОМЕР_2, двигун №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.1993 р. Білопільським ОРЕВ Сумської області, що належить ОСОБА_10 і знаходиться на штраф майданчику Тростянецького РВ УМВС - повернути особі, у користуванні якої знаходився вищезазначений автомобіль, а самеОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, та призначити їм за цим законом:

-     ОСОБА_3. за ч.2 ст. 146 КК України - два (2) років шість (6) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженогоОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два (2) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок:

-       не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силуОСОБА_3 залишити - підписка про невиїзд.

-     ОСОБА_4 за ч.2 ст. 146 КК України - два (2) років шість (6) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два (2) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок:

-       не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силуОСОБА_4. залишити - підписка про невиїзд.

-     ОСОБА_5 за ч.2 ст. 146 КК України - два (2) років шість (6) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженогоОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два (2) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок:

-       не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі, автомобіль ВАЗ-2103 1976 року випуску, кузов №НОМЕР_2, двигун №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.1993 р. Білопільським ОРЕВ Сумської обл., що знаходиться на штраф майданчику Тростянецького РВ УМВС. (а.с.62, 63) - повернути Галат Дмитру Володимировичу.

Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Тростянецький районний суд протягом 15-ти днів з часу його проголошення.

 

СУДДЯ:                                                                                           ПІДПИС

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:                                                             СУДДЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРИГІНАЛ

Справа № 1-38

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2009 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді                                             -              Шевченко В.С.

при секретарі                                                      -              Пугач В.О.

з участю прокурора                                            -              Шаповал О.Т.

захисника                                                             -              ОСОБА_1

потерпілого                                                         -              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, приватного підприємця, не судимого, -

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня (9 класів), офіційно не працюючого, неодруженого, не судимого, -

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня медична, офіційно не працюючого, неодруженого, не судимого, -

всіх за ч.2 ст. 146 КК України,

встановив:

17.11.2008 р. близько 18 год. в темну пору доби підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6, який відповідно до ст. 6 п.г ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р. звільнений від кримінальної відповідальності і матеріали кримінальної справи відносно якої постановою суду від 28.01.08 р. закрито, скоїли незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, а саме застосовуючи до потерпілого ОСОБА_2 фізичне та психічне насильство, всупереч його волі, помістили його в багажник автомобіля ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1, та відвезли його в гараж по АДРЕСА_1, де відпустили потерпілого за умови, що наступного дня він принесе їм пляшку шампанського та коробку цукерок.

Даний злочин було скоєно при таких обставинах. 17.11.2008 р. близько 18 год. 20 хв. підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їхали разом з із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в м. Тростянець Сумської області на автомобілі ВАЗ-2103 держномер НОМЕР_1 під керуванням підсудного ОСОБА_4 Побачивши раніше їм незнайомого потерпілого ОСОБА_2, який ішов назустріч їх руху, підсуднийОСОБА_4 зупинив автомобіль на вимогу підсудногоОСОБА_3, якому здалося, що потерпілий ОСОБА_2 показав на їхню адресу непристойний жест. Після чого підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, оточили потерпілого ОСОБА_2, вимагаючи від нього пояснень за те, що він їм показав непристойний жест, та використовуючи свою кількісну перевагу стали вимагати у потерпілого гроші та мобільний телефон. Однак з'ясувавши, що у нього гроші та мобільний телефон відсутні, підсудні разом із ОСОБА_6 силоміць, за пропозицією підсудногоОСОБА_3, застосовуючи фізичне та психічне насильство, помістили потерпілого ОСОБА_2 у багажник автомобіля та відвезли його в гараж по АДРЕСА_1, де витягли потерпілого з багажника, а потім відпустили його за умови, що наступного дня потерпілий принесе їм пляшку шампанського та коробку цукерок.

В судовому засіданні підсуднийОСОБА_3 вину визнав частково та показав, що 17.11.2008 р. вони разом з підсуднимиОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після розпивання спиртних напоїв, вирішили з'їздити на його автомобілі ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1 до знайомих дівчат до ПТУ №25. За кермом при цьому був підсуднийОСОБА_4, який діяв за довіреністю. У ліцеї вони забрали свідків ОСОБА_7та ОСОБА_8, яких він особисто не знав. Коли вони разом з дівчатами їхали по вул. Герцена в м. Тростянець, Сумської області, їм назустріч по дорозі ішов незнайомий чоловік (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2) і йому здалося, що ОСОБА_2 показав на їхню адресу непристойний жест. Тому вони відразу зупинилися, вийшли вчотирьох (він разом з підсудними та ОСОБА_6) з машини і почали вимагати від потерпілого, щоб він дав пояснення своїй поведінці. Однак потерпілий наполягав на тому, що ніяких жестів не показував. Тоді вони, не вимагаючи від потерпілого грошей чи мобільного телефону, вирішили його провчити, для чого стали запихати потерпілого, який намагався вирватися та втекти, в багажник автомобіля, а після кількох погроз потерпілий самостійно заліз в багажник автомобіля. Після цього вони на цьому автомобілі приїхали до вул. Л. Українки, в районі місцезнаходження його гаража, зупинили автомобіль, відкрили багажник, після чого особисто він відвів потерпілого в сторону і сказав, щоб наступного дня він приніс їм пляшку горілки та коробку цукерок, на що потерпілий погодився і пішов. А через півгодини приїхали працівники міліції та затримали їх.

ПідсуднийОСОБА_4 вину визнав частково та показав, що 17.11.2008 р. він разом з підсуднимиОСОБА_3,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які втрьох розпивали спиртні напої (так як особисто він спиртного не вживав), відпочивав у приміщенні гаражу, що належить підсудномуОСОБА_3 Після цього всі разом вирішили з'їздити до ліцею і забрати знайомих дівчат ОСОБА_7та ОСОБА_8 Коли поверталися додому, то проїжджаючи по вул. Герцена в м. Тростянець, Сумської області, побачили, що їм назустріч по дорозі ішов незнайомий чоловік (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2). Раптом підсуднийОСОБА_3 попросив його зупинити машину, так як ніби - то потерпілий показав на їхню адресу непристойний жест. Хоча особисто він нічого не бачив, однак машину зупинив. Після чого вони вчотирьох (він з підсудними та ОСОБА_6) вийшли з машини і почали вимагати від потерпілого, щоб він дав пояснення своїй поведінці. Однак потерпілий наполягав на тому, що ніяких жестів не показував. Тоді вони погрожуючи, однак не застосовуючи фізичного насильства, змусили потерпілого залізти в багажник автомобіля, після чого приїхали до вул. Л. Українки, де зупинили автомобіль, випустили потерпілого і підсуднийОСОБА_3 відвів потерпілого в сторону і про щось з ним розмовляв, потім вони потиснули один одному руки і розійшлися.

ПідсуднийОСОБА_5 вину визнав частково та показав, що 17.11.2008 р. у вечірній час він разом з підсуднимиОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_6, відпочивали в гаражі підсудногоОСОБА_3, де вони втрьох (підсуднийОСОБА_4 спиртного не вживав) спільно розпили пляшку горілки, після чого всі разом вирішили з'їздити до ліцею та запросити знайомих дівчат. При цьому за кермом був підсуднийОСОБА_4 Коли вони разом з дівчатами поверталися додому, то проїжджаючи по вул. Герцена в м. Тростянець, Сумської області, підсуднийОСОБА_3 щось сказав підсудномуОСОБА_4, і вони зупинилися. Після чого дівчата залишилися в машині, а вони вчотирьох вийшли і підійшли до незнайомого їм хлопця (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2) і підсуднийОСОБА_3 йому сказав, що побачив, як він показував на їхню адресу непристойний жест. Однак потерпілий це заперечував, після чого вони почали вимагати від потерпілого, щоб він заліз в багажник, при цьому ніякої змови у них не було, а ідея виникла раптово. Вони оточили потерпілого і продовжували наполягати, після чого потерпілий ОСОБА_2 сам заліз в багажник автомобіля, при цьому хто відкривав і закривав багажник - він не знає. Після цього вони поїхали далі, а коли зупинилися, хтось відкрив багажник автомобіля і потерпілий виліз з багажника, після чого підсуднийОСОБА_3 відвів його в сторону і про щось з ним розмовляв. А через деякий час приїхали працівники служби охорони і затримали їх.

ОСОБА_6, матеріали кримінальної справи відносно якого постановою суду від 28.01.08 р. закрито відповідно до ст. 6 п. г ст. 1 Закону України «Про амністію», показав, що 17.11.2008 р. у вечірній час він разом з підсуднимиОСОБА_3,ОСОБА_4 таОСОБА_5 відпочивали в гаражі підсудногоОСОБА_3, де вони втрьох (підсуднийОСОБА_4 спиртного не вживав) спільно розпили пляшку горілки, після чого всі разом вирішили з'їздити до ліцею та запросити знайомих дівчат. Забравши з ліцею дівчат, вони їхали назад, і проїжджаючи по одній з вулиць м. Тростянець Сумської області підсуднийОСОБА_3 щось сказав підсудномуОСОБА_4, і вони зупинилися. Після чого дівчата залишилися в машині, а вони вчотирьох вийшли з машини, а підсуднийОСОБА_3 став чіплятися до незнайомого хлопця (як тепер він знає, це був потерпілий ОСОБА_2) за те, що він показав непристойний жест. Однак потерпілий це заперечував, після чого вони почали кричати на нього, що провчать його за це, а тому він повинен залізти в багажник автомобіля. При цьому потерпілого ніхто не чіпав, погрози були лише психічні. Після чого потерпілий ОСОБА_2 сам заліз в багажник автомобіля і вони поїхали далі. Потім зупинилися, хтось відкрив багажник автомобіля і потерпілого ОСОБА_2 звільнили, а підсуднийОСОБА_3 про щось з ним розмовляв, а потім потерпілий пішов.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 17.11.2008 р. він у вечірній час повертався додому, раптом його засліпило світло фар від машини, що рухалася назустріч, і ця машина зупинилася, а з автомобіля вийшли 4 незнайомих хлопці (як тепер він знає, це були підсудніОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і хтось із них (точно він сказати не може) став запитувати, чому він показує непристойні жести., на що він відповів, що ніяких непристойних жестів він не показував. Тоді хтось з підсудних запитав, яким чином він буде розплачуватися з ними за свої дії, а потім хтось з них сказав, щоб він їм віддав гроші та мобільний телефон, на що він відповів, що ні грошей, ні мобільного телефону у нього немає. Після цього підсудні, погрожуючи «закопати його на місці», сказали, щоб він заліз в багажник, а так як він був дуже наляканий від впливом їхніх погроз, то заліз у багажник автомобіля і близько 5 хвилин вони на цьому автомобілі кудись їхали. Потім машина зупинилася, він виліз з багажнику і підсуднийОСОБА_3 відвів його в сторону і сказав, щоб він приніс йому пляшку шампанського та для його співмешканки коробку цукерок, і він пішов додому. А потім відразу ж зателефонував у свою службу, а потім у міліцію.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 17.11.2008 р. до неї в ліцей приїхали підсудні, серед яких вона знала лише ОСОБА_6, і вона з подругою ОСОБА_8 поїхали з ними. Коли їхали по вулиці, автомобіль раптом зупинився, підсудні вийшли з машини, а поряд з ними стояв якийсь незнайомий чоловік (як тепер вона знає, це був потерпілий ОСОБА_2), і підсудні почали йому говорити, чому він показує непристойні жести. Однак потерпілий відповів, що непристойних жестів він не показував. Потім підсудні почали потерпілого оточувати і той був такий наляканий, що сам заліз в багажник автомобіля, при цьому фізичної сили підсудні до потерпілого не застосовували. Потім вони поїхали до гаражу підсудногоОСОБА_3, де зупинилися, випустили потерпілого ОСОБА_2 з багажнику, і підсудний ОСОБА_3, відвів потерпілого в сторону і про щось з ним розмовляв. Про шампанське і коробку цукерок особисто вона знає зі слів своєї подруги.

Крім того, вина підсудних в скоєнні даних злочинів також підтверджується і іншими письмовими доказами, перевіреними в судовому засіданні, і які об'єктивно підтверджують факт скоєння даних злочинів:

-       протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього (а.с.8-12);

-       протоколами медичного огляду на встановлення стану сп'яніння (а.с.31-33);

-       актом судово-медичного обстеження від 18.11.2008 р. №301 відносно потерпілого ОСОБА_2 (а.с.40), згідно якого у нього не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень;

-       актами судово-медичного обстеження відносно підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 №303-305 від 18.11.2008 р. (а.с.42-44), згідно яких у підсудних не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень;

-       показами свідка ОСОБА_8 (а.с.50-51), які були оголошені в судовому засіданні і проти яких потерпілий та підсудні не заперечували;

-       копією протоколу огляду транспортного засобу (а.с.55);

-       копією генеральної довіреності від 11.08.2008 р. на розпорядження автомобілем ВАЗ-2103 1976 року випуску, кузов №НОМЕР_2, двигун №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.1993 р. Білопільським ОРЕВ Сумської області, від імені ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10, на користь підсудних ОСОБА_4 таОСОБА_3 (а.с.56);

-       копією технічного паспорта на автомобіль ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1, що за довіреністю належить підсудномуОСОБА_3 (а.с.57-58);

-       протоколом огляду автомобіля та фото таблицею до нього (а.с.59-61);

-       постановами про визнання автомобіля речовим доказом та знаряддям злочину (а.с.62, 63);

-       висновками судово-медичної експертизи від 28.11.2008 р. (а.с.88-91), згідно яких у потерпілого та підсудних будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено;

Органами досудового слідства дії підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4 таОСОБА_5 були кваліфіковані за ч.2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів. Відповідно до ч.2 ст. 28 КК України злочин визнається таким, що вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Однак в судовому засіданні встановлено, що умисел у підсудних виник раптово в момент скоєння злочину, таким чином, ніякої попередньої змови між підсудними не було. Тому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення підсудним  кваліфікуючу ознаку щодо вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що підсуднийОСОБА_4 скоїв даний злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Однак в судовому засіданні як сам підсуднийОСОБА_4, так і підсудніОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, показали, що 17.11.2008 р. алкогольні напої вживали всі, крім підсудного ОСОБА_4, який в той день взагалі не вживав алкоголю. Тому суд також вважає за необхідне виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_4 як обтяжуючу обставину його перебування у стані сп'яніння, так як це не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні підсудні вказували на те, що ніякого корисливого мотиву при скоєнні злочину у них не було і ніяких грошей та речей у потерпілого вони не вимагали. Однак потерпілий ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні вказував на те, що підсудні вимагали у нього гроші та мобільний телефон. В зв'язку з чим суд вважає, що наявність корисливого мотиву в діях підсудних знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, і вищезазначена кваліфікуюча ознака є об'єктивно визначеною.

Таким чином, вина підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4 таОСОБА_5 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 146 КК України, так як вони вчинили незаконне позбавлення волі людини з корисливих мотивів.

При призначенні міри покарання підсуднимОСОБА_3,ОСОБА_4. та ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, які вину визнали, раніше не судимі, позитивні характеристики з місця проживання, розкаялися в скоєному, тяжких наслідків не настало, те, що потерпілий ОСОБА_2 претензій до підсудних не має, просив їх суворо не карати, те, що підсуднийОСОБА_3 проживає з пристарілою бабусею, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне призначити їм покарання у вигляді обмеження волі на строк, необхідний і достатній для їх виправлення та попередження нових злочинів, та звільнити їх від покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Постановою слідчого від 22.11.08 р. автомобіль ВАЗ-2103 державний номерний знак НОМЕР_1 був визнаний знаряддям злочину (а.с.63). Однак як вбачається з матеріалів справи даний автомобіль не є власністю жодного з підсудних, а належить на праві приватної власності ОСОБА_10 (а.с.56). Тому суд вважає за необхідне автомобіль ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1 таким, що не є знаряддям злочину.

Речові докази по справі, автомобіль ВАЗ-2103 1976 року випуску, кузов №НОМЕР_2, двигун №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.1993 р. Білопільським ОРЕВ Сумської області, що належить ОСОБА_10 і знаходиться на штраф майданчику Тростянецького РВ УМВС - повернути особі, у користуванні якої знаходився вищезазначений автомобіль, а самеОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, та призначити їм за цим законом:

-     ОСОБА_3. за ч.2 ст. 146 КК України - два (2) років шість (6) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженогоОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два (2) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок:

-       не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силуОСОБА_3 залишити - підписка про невиїзд.

-     ОСОБА_4 за ч.2 ст. 146 КК України - два (2) років шість (6) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два (2) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок:

-       не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силуОСОБА_4. залишити - підписка про невиїзд.

-     ОСОБА_5 за ч.2 ст. 146 КК України - два (2) років шість (6) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженогоОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два (2) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок:

-       не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі, автомобіль ВАЗ-2103 1976 року випуску, кузов №НОМЕР_2, двигун №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.1993 р. Білопільським ОРЕВ Сумської обл., що знаходиться на штраф майданчику Тростянецького РВ УМВС. (а.с.62, 63) - повернути Галат Дмитру Володимировичу.

Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Тростянецький районний суд протягом 15-ти днів з часу його проголошення.

 

Суддя Тростянецького

районного суду:                                                                              В.С.Шевченко

 

 

 

Вирок виготовлений суддею і має силу оригіналу.