АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого : Винту Ю. М.

Суддів : Заводян К.І., Лисака І.Н.

При секретарі : Скрипник С.В.

За участю : представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 червня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль, посилаючись на наступне.

18 вересня 2011 року він купив у ОСОБА_4 автомобіль марки «СНЕRY QQ», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. В зв'язку з домовленістю оформити договір купівлі-продажу від імені ОСОБА_3 в подальшому, останній оформив на нього довіреність з правом розпорядження і отримав 40 000 грн., про що надав розписку. В цей же день він передав автомобіль з документами для користування.

Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посилаючись на відсутність коштів та інші причини, ухиляютьсяся від укладення договору згідно домовленості, просив визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «СНЕRY QQ», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладений між ним та відповідачкою та визнати за ним право власності на цей автомобіль.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 червня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції, дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

___________________________________________________________________________________________________

№ 22ц-794/42/15р. Головуючий у 1 інстанції: Дудаков С.Є. Категорія : 19/20 Доповідач: Винту Ю.М.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно п.3 ст.208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена чинним на час виникнення правовідносин між сторонами Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388.

Відповідно до п.1 Порядку встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень (п.2 Порядку).

У п.3 Порядку зазначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що особи, які порушують цей Порядок, несуть відповідальність згідно із законом

Пунктом 6 Порядку визначено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції).

Згідно п.7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Пунктом 8 Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

В абзаці 2 п.8 Порядку наведено перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, якими є: довідка-рахунок, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб, митна декларація, акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Як видно із даного пункту, розписка чи довіреність не входять до переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків (абз.5 п.8 Порядку).

Як вбачається, зазначеним Порядком встановлено спеціальний порядок державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, обов'язок власників чи їх представників зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання), що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, сплату власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

З аналізу наведених норм права вбачається, що договір купівлі-продажу транспортного засобу є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власницею автомобіля марки «СНЕRY QQ», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який передала ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю від 18 серпня 2011 року, уповноваживши його представляти її інтереси з питань розпорядження транспортним засобом, управляти, розпоряджатися, зняти з обліку в органах ДАІ, продати, обміняти, укласти договір позички, оренди. Довіреність видана строком на 15 років з правом передоручення (а.с.5).

ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_3, в свою чергу, передав даний автомобіль за нотаріально посвідченою довіреністю від 18 вересня 2011 року ОСОБА_1 або ОСОБА_6, уповноваживши їх експлуатувати та розпоряджатися автомобілем. Довіреність видана без права передоручення строком на 10 років і дійсна до 16.06.2021 року (а.с.7).

Згідно з копією розписки від 18.09.2011 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_1 вказаний автомобіль за 40000 грн. (а.с.9).

Договір купівлі-продажу автомобіля, вчинений у письмовій формі, підписаний обома сторонами продавцем і покупцем, засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, який би містив усі істотні умови, необхідні для чинності такого договору, укладено не було, що підтвердив позивач.

Крім того, у встановленому порядку перед відчуженням автомобіль не був знятий з реєстрації, а позивач не зареєстрував його за собою, що підтверджується наданим ним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.12).

Таким чином, договір купівлі-продажу автомобіля не може бути визнаний укладеним, а відповідно, відсутні підстави вважати, що позивач набув право власності на автомобіль у встановленому законом порядку, а також відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним. При цьому розписка про одержання коштів за придбання автомобіля та довіреність не являються відповідно до закону підставами переходу права власності на транспортний засіб.

Такі висновки узгоджуються з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що висловлена у листі від 28.01.2013 року №24-150/0/4-13 "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав", в п.2 якого зазначено, що нерідко суди визнають дійсними договори купівлі-продажу та право власності на автомобілі на підставі виданих їх власниками довіреностей іншим особам з правом користування та повного розпорядження автомобілем або на підставі розписок про отримання власником грошової суми за проданий автомобіль. При цьому суди залишають поза увагою вимоги пункту 3 частини першої статті 208 ЦК щодо необхідності вчинення правочинів між фізичними особами у письмовій формі на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, постанову Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", яка також передбачає письмову форму договору купівлі-продажу автомобілів. А відповідно до пункту 4 зазначеної постанови перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Крім того, судами не перевіряється і не враховується та обставина, що в деяких випадках такі угоди укладаються з метою уникнення відповідальності за кредитними та іншими борговими зобов'язаннями.

Крім того, заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28.01.2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 22385,71 грн.

Постановою державного виконавця Кирстюка Р.В. від 09.10.2013 року на майно ОСОБА_3, зокрема, на даний автомобіль, власницею якого вона є, було накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження на підставі виконавчого листа, виданого Першотравневим районним судом м.Чернівці.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV, із змінами та доповненнями.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Опис майна і заборона ним розпоряджатися можуть бути здійснені в певних передбачених законом випадках для забезпечення майнових прав громадян, погашення ними боргів, що виникли на підставі зобов'язань або заподіяння шкоди, адміністративних правопорушень, виконання вироку про конфіскацію майна.

Визнавши за ОСОБА_1 право власності на автомобіль, на який накладено арешт, суд порушив право апелянта, на користь якого з власниці автомобіля стягнуто борг, чим суд обмежив можливість апелянта стягнути суму боргу і відповідно вирішив питання про його права.

Згідно зі ст.ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.

Всупереч вимогам ст.ст.60, 131 ЦПК України позивачем не надано суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження обгрунтованості заявлених ним позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 червня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору на суму 200 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Згідно з оригіналом :