Справа №442/9821/14-ц
Провадження №2/442/2933/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді - Грицай М.М.,
з участю секретаря - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2012 року по жовтень 2014 року в сумі 21365,99 гривень; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 3095,11 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Позов мотивує тим, що з 06.02.2008 року він працює у ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»; наказом №71к від 27.10.2008 року його переведено на посаду майстра складального цеху, де працює по даний час. Починаючи з грудня 2012 року, йому не виплачується заробітна плата, не зважаючи на його усні та письмові вимоги. Згідно довідки, виданої ПАТ «ДЗАК», заборгованість по заробітній платі становить 21365,99 грн. Крім цього, просить стягнути з відповідача розмір моральної шкоди, яка, на його думку, завдана порушенням його права на оплату праці, і таку він оцінює в сумі 5000 грн. Зазначає, що він є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, потребує періодичного лікування. Однак, через відсутність заробітної плати, змушений був позичати гроші у знайомих та родичів. Вказане також порушило його нормальні життєві зв'язки.
Керуючись Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, після проведення відповідних розрахунків, він визначив, що відповідач повинен виплатити йому компенсацію у сумі 3095,11 грн., яку просить стягнути в його користь.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що моральну шкоду оцінює в розмірі 5000 грн., оскільки він є інвалідом третьої групи і потребує постійного медичного нагляду та лікування. Два рази у рік він проходить стаціонарне лікування. Відсутність коштів завдає йому чималих душевних та моральних страждань, оскільки гроші йому потрібні для підтримання задовільного стану здоров'я. Його батько є інвалідом другої групи, а мати - пенсіонер, а тому, ні батьки, ні він не можуть допомогти один одному матеріально.
Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та доповнила, що, на її думку, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу розмір компенсації, що врегульовано, зокрема, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Щодо моральної шкоди, вважає, що невиплата відповідачем заробітної плати призвела до вимушених змін у житті позивача, скрутного матеріального становища, що змусило останнього відмовитися від дієтичного харчування, пов'язаного з його станом здоров'я, від деяких ліків, і вказане вкрай негативно відобразилося на його психологічному (моральному) стані.
Представник відповідача - Кіндратишин І.А. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та підтримала, викладене у письмовому запереченні. Доповнила, що позивачем порушені строки подачі позову щодо виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням їх виплати за період грудень 2012 року - липень 2014 року, тому вважає, що відсутні правові підставі для задоволення позовних вимог в цій частині. Також не визнала позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 06.02.2008 року, а згідно наказу №71к від 27.10.2008 року працює в ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» майстром складального цеху по даний час, що стверджується довідкою від 03.12.2014 року.
Як вбачається з довідки №1387 від 03.12.2014 року, виданої ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», заборгованість перед ОСОБА_2 з виплати заробітної плати з грудня 2012 року по жовтень 2014 року становить 21365,99 грн.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 21365,99 грн. є підставними та підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 3095,11 грн., то суд дійшов висновку, що такі є підставними.
Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно зі ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Як роз'яснив у пункті 22 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24 грудня 1999 року Пленум Верховного Суду України, у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
У пункті 22 вказаної Постанови зазначено, що за вирішенням спору про оплату праці працівники, можуть звернутись до обраної на підприємстві (в установі, організації) КТС або до суду в строки, передбачені статтями 225, 228, 233 КЗпП.
Суди мають враховувати, що у справах про оплату праці діє тримісячний строк звернення із заявою до КТС або безпосередньо до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (статті 225, 233 КЗпП), і відповідно до цього з'ясовувати зазначену дату.
Закінчення строку виплати заробітної плати (ст.115 КЗпП) не є початком перебігу зазначеного процесуального строку, якщо не оспорюється право на її одержання; у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати.
Як встановлено судом, заборгованість перед ОСОБА_2 з виплати заробітної плати становить 21365,99 грн. за період з грудня 2012 року по жовтень 2014 року.
Відтак, з урахуванням встановленого Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №159 від 21.02.2001 року, вищезазначена сума, тобто 3095,11 грн., підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки тривалий час не виплачується заробітна плата позивачу, який є інвалідом третьої групи, потребує постійного медичного догляду та періодичного лікування, то, на думку суду, вказане призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, суд дійшов до переконання, що з відповідача в користь ОСОБА_2 слід стягнути 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судові витрати в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» в користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2012 року по жовтень 2014 року в сумі 21365 (двадцять одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 99 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 3095 (три тисячі дев'яносто п'ять) грн. 11 коп. та 1000 (одну тисячу) грн.на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» в дохід держави 488,21 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Грицай М.М.