Справа № 570/6022/14-а
номер провадження 2-а/570/216/2014
У Х В А Л А
26 грудня 2014 року
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області, (як адміністративного суду) ОСОБА_1, перевіривши виконання вимог ст.ст. 104-106 КАС України по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі до ОСОБА_2 повернення виплаченої надміру пенсії,
в с т а н о в и в :
Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про повернення надміру виплаченої пенсії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень» означає: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Приписам наведених норм кореспондують положення ч. 2 ст. 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, приписи якої, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач у справі звернувся до суду з приводу повернення надмірно сплачених відповідачу сум, а не здійснення обчислення, перерахунку, виплат сум соціальних виплат, при цьому, серед вичерпних підстав КАС України, на основі яких суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом до адміністративного суду, повернення безпідставно отриманих коштів немає, вважаю, що наведений спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Крім того, згідно п. 16.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що частина перша Закону № 1058-IV встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. У зв'язку з цим через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення таких спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.
Разом з тим, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 14 лютого 2014 року «Про внесення змін до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вказаний пункт було виключено.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, вважаю, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, а тому слід відмовити у відкритті провадження у справі за вищезазначеним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 109 КАСУ, суддя,-
у х в а л и в:,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі до ОСОБА_2 повернення виплаченої надміру пенсії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Роз’яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Коробов С.О.