Справа № 201/13588/14-ц

2/201/3292/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

головуючого судді - Браги А.В.

при секретарі - Ляховій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою, в якій просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04 грудня 2014 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 14 червня 2014 року по 19 вересня 2014 року у розмірі 36301,80 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про те, що з 20 березня 2006 року по 10 квітня 2014 року він працював на Підприємстві з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД». З 01 жовтня 2013 року по 10 квітня 2014 року обіймав посаду заступника директора. 27 березня 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його за власним бажанням з 10 квітня 2014 року. 10 квітня 2014 року наказом № 07-лс його було звільнено з займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ним не було проведено остаточного розрахунку, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою до відповідача про стягнення належних сум не виплачених при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. 13 червня 2014 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково та стягнуто з підприємства відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 35237,65 гривень, вихідну допомогу в розмірі 39909,30 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 22421,70 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000,00 гривень, а всього 99568,65 гривень. 30 липня 2014 року позивачу було видано виконавчий лист №201/6390/14-ц. 07 серпня 2014 року, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Макаренко С.В. було відкрито виконавче провадження ВП № 44308487 по виконанню обумовленого вище судового рішення. 03 грудня 2014 року позивач отримав постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Урбан Д.Д. про закінчення виконавчого провадження ВП № 44308487 від 29 жовтня 2014 року, згідно якої було зазначено, що рішення суду боржником виконано в повному обсязі, кошти перераховані згідно платіжного доручення № 3098 від 19 вересня 2014 року. Таким чином, в зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків при звільненні, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки за період з 14 червня 2014 року по 19 вересня 2014 року у розмірі 36301,80 гривень, виходячи із розрахунку 533,85 гривень х 68 днів = 36301,80 гривень, де 533,85 гривень - середньоденна заробітна плата; 68 днів - кількість робочих днів в період з 14 червня 2014 року по 19 вересня 2014 року (червень 2014 року - 10 робочих днів; липень 2014 року - 23 робочих дня; серпень 2014 року - 20 робочих днів; вересень 2014 року - 15 робочих днів).

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові та доказів, наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки, постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №201/6390/14-ц від 13 червня 2014 року, виданого Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ПІІ ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» на користь ОСОБА_1 грошових коштів дійсно винесена державним виконавцем 07 серпня 2014 року. Однак, вказана постанова була направлена відповідачу 28 серпня 2014 року та отримана ним 01 вересня 2014 року о 15.34 год. Даний факт підтверджується конвертом з відправленням за №0209410689673 та роздруківкою з офіційного сайту ДП «Укрпошта». Таким чином виконавчий лист від 13 червня 2014 року відповідач отримав тільки 01 вересня 2014 року із незалежних від нього причин. Як зазначає відповідач, він не повинен нести відповідальність за несвоєчасність направлення йому виконавчого документи.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що наказом № 20-лс від 01 жовтня 2013 року ОСОБА_1 було прийнято на Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» на посаду заступника директора технічного (а.с. 8 - 10).

27 березня 2014 року позивачем було подано заяву про звільнення його з посади за власним бажанням (а.с.11).

10 квітня 2014 року наказом № 07-лс ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади згідно ст. 38 КЗпПУ (з ініціативи працівника) (а.с. 12).

При звільненні ОСОБА_1 з ним не було проведено остаточного розрахунку, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою до відповідача про стягнення належних сум не виплачених при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

13 червня 2014 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково та стягнуто з підприємства відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 35237,65 гривень, вихідну допомогу в розмірі 39909,30 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 22421,70 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000,00 гривень, а всього 99568,65 гривень (а.с. 14 - 17).

30 липня 2014 року позивачу Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист №201/6390/14-ц (а.с. 18 - 19).

07 серпня 2014 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Макаренко С.В. було відкрито виконавче провадження (ВП № 44308487) з виконання виконавчого листа №201/6390/14-ц, виданого 30 липня 2014 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ПІІ ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» заборгованості в сумі 99568,65 гривень (а.с. 24).

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Урбана Д.Д. від 29 жовтня 2014 року, виконавче провадження (ВП № 44308487) з виконання виконавчого листа №201/6390/14-ц, виданого 30 липня 2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ПІІ ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» заборгованості в сумі 99568,65 гривень закінчено, оскільки рішення суду боржником виконано в повному обсязі та в добровільному порядку, кошти перераховані згідно платіжного доручення № 3098 від 19 вересня 2014 року (а.с. 48).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 38 КЗпПУ передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ст. 47 КзпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України по справі 6-144ц13 від 29 січня 2014 року визначена правова позиція Верховного Суду України, згідно якої непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд дійшов висновку про необхідність їх задоволення в повному обсязі з огляду на те, що роботодавцем не було виконано свого обов'язку щодо своєчасної виплати заробітної плати позивачу, а рішення, прийняте Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 13 червня 2014 року, фактично було виконано лише 19 жовтня 2014 року, що призвело до значного порушення прав та законних інтересів позивача, як робітника.

Крім того, необхідно зазначити, що суд критично ставиться до пояснень відповідача щодо поважності причини затримки виплати заборгованості по заробітній платі позивачу у відповідності до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення суду, підприємство отримало лише 01 вересня 2014 року.

Таке твердження сторони відповідача не може бути прийняте судом до уваги, оскільки повний розрахунок з працівником є обов'язком роботодавця та останній був повністю обізнаний, як і з наявною заборгованістю по виплаті заробітної плати позивачу, так і з наявним рішенням суду від 13 червня 2014 року, що набрало законної сили.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків при звільненні, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки за період з 14 червня 2014 року по 19 вересня 2014 року у розмірі 36301,80 гривень, виходячи із розрахунку 533,85 гривень х 68 днів = 36301,80 гривень, де 533,85 гривень - середньоденна заробітна плата; 68 днів - кількість робочих днів в період з 14 червня 2014 року по 19 вересня 2014 року (червень 2014 року - 10 робочих днів; липень 2014 року - 23 робочих дня; серпень 2014 року - 20 робочих днів; вересень 2014 року - 15 робочих днів).

Аналізуючи вищенаведені норми трудового законодавства та встановлені в судовому засіданні факти, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 363,01 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 31, 57, 60 - 61, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» (код ЄДРПОУ 31303122) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 14 червня 2014 року по 11 вересня 2014 року у розмірі 36301,80 гривень.

Судові витрати у справі розподілити пропорційно задоволеного позову, стягнувши з Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» (код ЄДРПОУ 31303122) на користь держави судовий збір у сумі 363,01 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: А.В. Брага