Справа № 353/1417/14-ц
Провадження № 2/353/19/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2015 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
cекретаря - Мороз М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 03.10.2000 року вона з Відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому у Ісаківській сільській раді Тлумацького району Івано-Франківської області, актовий запис № 4. Від шлюбу у них народилось троє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Вказує, що останніх два місяці сторони разом не проживають, Відповідач тривалий час зловживає спиртними напоями, в нетверезому стані скандалить, що негативно впливає на розвиток дітей. Надалі збереження шлюбу неможливе, спільно нажитим майном поділяться у добровільному порядку, а тому Позивачка просить шлюб розірвати, місце проживання малолітніх дітей визначити за її місцем проживання та залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
В судове засідання Позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує, просить справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає та просить справу розглядати без його участі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 03 жовтня 2000 року між Позивачкою та Відповідачем у Ісаківській сільській раді Тлумацького району Івано-Франківської області, зареєстровано шлюб (а.з. № 4), що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 3). За час перебування у шлюбі у них народилось троє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження (а.с. 4-6).
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка; примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що Відповідач та Позивачка шлюбних відносин не підтримують, примирення між ними не можливе. Шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам Позивачки, що має істотне значення, а
тому суд приходить до висновку, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім`ї, а подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам Позивачки і даний шлюб слід розірвати.
Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).
Крім того, приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд, з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті й майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
В силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи позовні вимоги Позивачки, суд, вважає, що після розірвання шлюбу слід залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років визначається за згодою сторін. Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років визначається спільною згодою батьків та самої дитини. Враховуючи те, що Позивачка просила місцем проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначити її місце проживання, а Відповідач жодних заперечень на позов не подав та повністю визнав позовні вимоги, суд вважає, що місцем проживання малолітніх дітей, слід визначити місце проживання їх матері - ОСОБА_1 (Позивачки).
У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Згідно із п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110, 112, 113, 160 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 61, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований 03 жовтня 2000 року у Ісаківській сільській раді Тлумацького району Івано-Франківської області, актовий запис № 4 - розірвати.
Місцем проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, визначити місце проживання їх матері - ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 223 ЦПК України.
Головуюча Луковкіна У.Ю.