АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 640/17534/14ц

Провадження № 22-ц-/790/535/15 Головуючий І інстанції: Ніколаєнко І.В.

Категорія: сімейні Доповідач: Івах А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Хорошевського О.М., Пшенічної Л.В.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и л а:

08 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 грн. щомісячно з дня подачі позовної заяви до повноліття дитини.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2014 року, до настання дитиною повноліття. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині порядку стягнення аліментів: замість ? частини заробітку проводити стягнення в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на той факт, що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не звернув належної уваги на те, що відповідач не працює, має мінливий нерегулярний дохід.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази, судова колегія приходить до наступного:

Розглядом справи достеменно встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив із того, що відповідно до вимог закону батьки зобов'язані надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, коли батьки ухиляються від цих обов'язків, кошти на утримання дітей стягуються з них у судовому порядку.

При цьому суд керувався вимогами ст.. ст.. 180, 182, 191 СК України, узяв до уваги відсутність у відповідача постійного місця роботи та стягнув аліменти у розмірі ? частини від усіх доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку.

З висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитися не можна.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо порядку стягнення аліментів, на виконання вимог ч. 3 ст. 215 ЦПК України не привів мотивів прийнятого рішення, не перевірив, який дохід має відповідач та чи має можливість сплачувати такий розмір аліментів.

За вимогами ст.. 184 СК України якщо платник аліментів якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

На зазначені вимоги закону суд першої інстанції не звернув належної уваги, так як і на той факт, що відповідач ОСОБА_2, будучи молодим, здоровим, працездатним чоловіком, офіційно не працює, не приймає мір для матеріального забезпечення своєї дитини.

Неповне з'ясування обставин, що мають значення, порушення або неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

З урахуванням особливості і характеру правовідносин, що виникли між сторонами, фактичних обставин справи, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на підставі вимог ч. 1 ст..184 СК України підлягають задоволенню.

Посилання ОСОБА_2 на той факт, що він не працює, позбавлений можливості надавати матеріальну допомогу на виховання дитини, судова колегія до уваги не приймає та вважає, що відповідач на виконання вимог ст.. 60 ЦПК України не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову.

За таких обставин доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, рішення суду - зміні з ухваленням нового в частині порядку стягнення аліментів.

При визначені розміру аліментів судова колегія виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року змінити, скасувати його в частині порядку стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 гривень щомісячно до настання дитиною повноліття.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -