ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2015 р. Справа № 6/129-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

апелянта - не з'явився;

боржника - не з'явився;

арбітражного керуючого - не з'явився;

кредиторів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області (вх.№4564С/2 від 22.12.2014р.), на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.10.2014р. у справі №6/129-10,

за заявою Управління Пенсійного Фонду в Білопільському районі Сумської області, м. Білопілля, Сумська обл.,

до боржника Приватного акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод", м. Ворожба, Сумська обл.,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.10.2014р. у справі №6/129-10 (суддя Соп'яненко О.Ю.) у задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області до боржника - Приватного акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод" №3763/07-07 від 31.07.2014р. про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2150,88 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №2 по справі №6/129-10 відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області, не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 28.10.2014р. у справі №6/129-10 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву кредитора в повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура.

Як зазначає апелянт, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства здійснюється до внесення запису до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 08.01.2015р.

Ліквідатор надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№55 від 05.01.2015р.) в якому зазначив, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у визнання поточних вимог, оскільки вони нараховані за період після визнання боржника банкрутом, через що оскаржувану ухвалу просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, ліквідатор просить розглядати справу без його участі.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015р. у зв'язку з відпусткою суддів Кухаря В.І., Бородіної Л.І., Лакізи В.В., Шевель О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.

В судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 08.01.2014р. учасники провадження у справі про банкрутство не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи апелянта та ліквідатора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду Сумської області від 01.08.2013р. у справі №6/129-10 припинено процедуру санації у справі №6/129-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод", визнано ПрАТ "Ворожбянський машинобудівний завод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - ПрАТ "Ворожбянський машинобудівний завод" арбітражного керуючого Пересадько Романа Івановича та покладено на нього обов'язки виконання дій по ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах.

В ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ПрАТ "Ворожбянський машинобудівний завод" до господарського суду Сумської області від кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області надійшла заява №3763/07-07 від 31.07.2014р. про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2150,88 грн. за липень 2014 року з відшкодування фактичних витрат і доставку пенсій за списком №2 по справі №6/129-10.

За результатом розгляду вищезазначеної заяви господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу від 28.10.2014р. якою в задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області до боржника - ПрАТ "Ворожбянський машинобудівний завод" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2150,88 грн. - відмовлено.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області заявлені за період, який настав після визнання боржника банкрутом, а отже задоволенню не підлягають.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами пункту 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою місцевого господарського суду від 01.08.2013р. визнано Приватне акціонерне товариство "Ворожбянський машинобудівний завод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р.

Відповідно до статті 1 Закон про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.

Нормами Закону про банкрутство встановлено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 38 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За приписами частини 2 статті 41 вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

В пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N 4212-VI)" визначено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

У зв'язку з цим здійснюється капіталізація платежів за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що ж до витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, то їх капіталізація чинним законодавством не передбачена. У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відмову у визнанні вимог Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2014 року, є правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.05.2014р. та Вищого господарського суду України від 23.10.2013р. у справі №5021/1639/2011, від 28.05.2013р. у справі № 11/Б-1042(377/7-10) та від 18.09.2013р. у справі № 6/108-09, від 15.01.2014р. у справі №6/156-06.

З огляду на викладене, враховуючи, що обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвалу господарського Сумської області від 28.10.2014р. у справі №6/129-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.10.2014р. у справі №6/129-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12 січня 2015 року.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя І.А. Шутенко