ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"26" січня 2007 р. Справа № 476/18-06
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Виповзький"
про стягнення 8282,67 грн.
За участю представників:
Позивач - Сукач В.В.
Відповідач - не з'явився
Суть спору:
Переяслав-Хмельницькою об’єднаною державною податковою інспекцією (далі - позивач) подано адміністративний позов до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Виповзький»(далі - відповідач) про стягнення 5200 грн. боргу та 3082,67 грн. пені.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 18.12.2006 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду на 09.01.2007 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на одержану Колективним сільськогосподарським підприємством «Промінь», правонаступником якого є відповідач, в 1997 році фінансову допомогу з бюджету відповідно до умов договору № 1 від 02.10.1997 року “Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років», укладеної з Переяслав-Хмельницьким відділенням Державного казначейства на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.97 № 1003 “Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року», яка була одержана в сумі 5200 грн. і до цього часу не повернута в бюджет в повному обсязі. Оскільки органами стягнення простроченої заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок, є органи державної податкової служби України, факт неповернення наданих коштів було встановлено під час проведення прокурорської перевірки, подано позов про стягнення відповідних, несплачених в строк, сум фінансової допомоги до державного бюджету та нарахованої пені.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору повісткою від 18.12.2006 року, в судове засідання 09.01.2007 року не з’явився, відзив на позов не надав, вимог суду не виконав.
В судовому засіданні 09.01.2007 року розгляд справи було відкладено до 26.01.2007 року.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору повістками, вдруге в судове засідання 26.01.2007 року не з’явився, відзив на позов не надав, вимог суду не виконав.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, суд встановив.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.97 № 1003 “Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року» та на підставі Розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації між ВДК у Переяслав-Хмельницькому районі та Колективним сільськогосподарським підприємством «Промінь»02.10.1997 року було укладено угоду “Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років»№ 1.
Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем документів, на даний час правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь»є Сільськогосподарський виробничий кооператив «Виповзький»(Копії відповідних документів наявні в матеріалах справи).
Таким чином, відповідно до ст. 55 КАС України відповідач вважається правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь».
Згідно з п. 2.1 зазначеної угоди для відповідача було перераховано з рахунку державного бюджету України через ВДК у Переяслав-Хмельницькому районі 5200 грн., про що також свідчить реєстр розподілу фінансової допомоги ВДК у Переяслав-Хмельницькому районі та довідка про перелік господарств, що отримали фінансову допомогу, акт звірки суми заборгованості по бюджетній позичці, підписаний начальником Переяслав-Хмельницького відділення державного казначейства та керівником Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Виповзький»та скріплений їх печатками.
Відповідач, відповідно до п. 3.1 угоди повинен був забезпечити повне повернення фінансової допомоги згідно з укладеною угодою, але не пізніше строку, встановленого постановою КМУ від 11.09.97 № 1003, тобто 01.10.1998 року. Відповідач свої зобов’язання по поверненню коштів своєчасно та в повному обсязі не виконав.
Позов пред’явлений місцевим податковим органом про стягнення заборгованості за бюджетними позичками, підлягає задоволенню, оскільки згідно Законів України “Про Державний бюджет України…”, що були прийняті з 1998 по 2006 роки включно та Бюджетного кодексу України від 21.06.01 № 2542-ІІІ, органами стягнення простроченої заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок з Державного бюджету є органи державної податкової служби України, які застосовують механізм стягнення такої заборгованості у порядку, визначеному законодавством для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Таким чином, податкові органи є органами, що здійснюють стягнення заборгованості за бюджетними позичками, тому є належними позивачами в суді за позовами про стягнення такої заборгованості.
Угоди про надання сільськогосподарським товаровиробникам поворотної фінансової допомоги за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на умовах їх повернення до бюджету не є угодами цивільно-правового характеру, оскільки їх було укладено територіальним органом Держказначейства України на виконання вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, порядок стягнення заборгованості з таких позичок до бюджету врегульовано спеціальним законодавством, а не угодою сторін, тому згідно ст. 2 ЦК УРСР від 18.07.1963 року та ст. 1 ЦК України від 01.01.2003 року (з 01.01.2004 року), до правовідносин сторін за справою, які за своєю сутністю є бюджетними, цивільне законодавство, в т.ч. строки позовної давності, відповідальність за порушення договірних зобов’язань тощо, не застосовуються.
З метою проведення податковими органами роботи по стягненню з підприємств-боржників простроченої заборгованості перед бюджетом за бюджетними позичками і фінансовою допомогою, наданими на зворотній основі, на територіальні органи Державного казначейства України відповідно до спільного наказу Державного казначейства України і Державної податкової адміністрації України від 14.01.04 № 2/14 покладено обов’язок направляти відповідним податковим органам подання та інформацію про стан простроченої заборгованості перед бюджетом за бюджетними позичками, за даними Переяслав-Хмельницького відділення державного казначейства за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5200 грн.
Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 11.09.97 № 1003 “Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року» фінансова допомога надається для цільового використання на умовах її повернення до 01.10.1998 року згідно з додатками до постанови і фінансується Міністерством фінансів через органи Державного казначейства відповідно до укладених угод. Використання коштів і їх повернення здійснюється на умовах, зазначених у додатку № 2. також передбачено, що фінансова допомога підлягає поверненню коштами, які надходять на єдиний казначейський рахунок відділення Державного казначейства у районі з подальшим перерахуванням їх на казначейський рахунок обласного управління Державного казначейства.
Таким чином, відповідач мав повернути фінансову допомогу на рахунок ВДК у Бориспільському районі до 01.10.1998 року, однак як свідчать дані про стан погашення фінансових допомог, відповідач не повернув до бюджету спірні кошти. Сам відповідач факт неповернення фінансової допомоги по суті не заперечив та не спростував належними доказами.
Вимога позивача про стягненні 3082,67 грн. пені задоволенню не підлягає, оскільки не обґрунтована позивачем відповідним розрахунком, підставами її нарахування та нормами законодавства.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, відповідачем не спростованими в частині стягнення основної суми заборгованості, тому такі вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 5200 грн. Щодо стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки не обґрунтована і безпідставна.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України,
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Виповзький»(08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Виповзки, код 04529447) в доход державного бюджету в особі Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 54, код 19422369) 5200 (п’ять тисяч двісті) грн. заборгованості.
3. В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.