АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Приндюк М.В., Глиняного В.П.

з участю секретаря Трончука М.Ю.

прокурора Дудко Є.В.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах ТОВ «Хімімпекскосметик» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Алексенка Д.Г., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудко Є.В., про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № 26008052630081, № 26009052625181, № 26051052618298, відкритих ТОВ «Хімімпекскосметик» (код ЄДРПОУ 39196645) в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 320649).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2014 року.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2014 року про накладення арешту на грошові кошти порушує права ТОВ «Хімімпекскосметик», оскільки товариство позбавлено можливості користуватись грошові коштами, які перебувають на вказаних рахунках. ТОВ «Хімімпекскосметик» є імпортером реальних товарів, має штат працівників, сплачує податки та не має жодного стосунку до тих осіб, яким було повідомлено про підозру у рамках порушеного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Саме клопотання слідчого не містить у собі інформації про будь-які докази причетності ТОВ «Хімімпекскосметик» до злочинної діяльності, у зв'язку з чим накладення вказаного арешту є неправомірним. Крім того, враховуючи те, що ухвала слідчого судді була постановлена у відсутність представника власника майна, а про накладення арешту стало відомо вже після закінчення строку на оскарження, апелянт просить поновити йому строк на оскарження ухвали оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого було розглянуто слідчим суддею 19 грудня 2014 року без повідомлення і участі представника власника майна. Копія ухвали слідчого судді була отримана лише 24.12.2014 року, тобто після закінчення строку на оскарження ухвали слідчого судді.

Таким чином, власником майна не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з ухвали суду, слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Головного слідчого управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 22014101110000209, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно ст. 171 КПК України, слідчий має право, за погодженням з прокурором, в межах кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у виді речей, документів або грошей, в якому повинно зазначатись підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про те, що вказані грошові кошти відповідають критеріям п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також наявність даних, що рахунки відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 320649) належать ТОВ «Хімімпекскосметик» (код ЄДРПОУ 39196645).

Крім цього, у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного судом першої інстанції виявлено не було. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року, якою частково задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Алексенка Д.Г., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудко Є.В., про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № 26008052630081, № 26009052625181, № 26051052618298, відкритих ТОВ «Хімімпекскосметик» (код ЄДРПОУ 39196645) в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 320649) - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах ТОВ «Хімімпекскосметик» - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _________________ _______________

Рибак І.О. ПриндюкМ.В. Глиняний В.П.

Справа № 11-сс/796/2670/2014 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Кирилюк І.В.

Доповідач: Рибак І.О.