Справа № 496/4637/14-ц
Провадження № 2/496/2056/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року року
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Калінюка Р.Б., при секретарі - Карпов М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про встановлення факту володіння на праві приватної власності житловим будинком та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд встановити факт володіння на праві приватної власності ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, житловим будинком з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами: літня кухня, льох, сарай, літня кухня, літня кухня, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, цистерна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2.
Такі вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, яка на випадок своєї смерті заповіла йому все своє майно. Звернувшись до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок позивачеві було відмолено з тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім'я померлої.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності в якій зазначив, що зазначені позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.26).
Від Августівськоїсільської ради Біляївського району Одеської областідо суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника (а.с.62).
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що встановлено судом на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 01.03.2014 року Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, відповідний актовий запис №308 (а.с.8).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 28.09.2009 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №41 (а.с.10).
Із зазначеного заповіту вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день смерть і на що воназа законом буде мати право, вона заповіласинові - ОСОБА_1.
Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який належав померлій на підставі запису в погосподарській книзі №8 за 2011- 2015 роки, особовий рахунок НОМЕР_2, сторінка №62, що підтверджується довідкою Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №649 від 22.09.2014 року (а.с.13).
З метою прийняття вказаного спадкового майна в спадщину, позивач як син померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 13.06.1958 року, відповідний запис в книзі записів актів громадянського стану про народження №29 (а.с.7), звернувся до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, що є предметом спадкування (а.с.9) та рекомендовано звернутись до суду з приводу визнання за ним права власності на житловий будинок.
У відповідності до ч.І ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст.1270 ЦК України спадкоємці протягом шестимісячного строку мають право звернутись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом.
Також, відповідно до ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст.328 ЦК України особа може набувати право власності на всіх підставах, не заборонених законом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" (пунктом 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
Крім того, Листом №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" Виший Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25.12.1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.09.1985 року №105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року за №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року №105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
На підставі викладеного суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10,11, 60,174, 212-215 ЦПК України, ст.ст.328, 392,1216-1223,1268,1270,1273 ЦК України суд,-
ВИРІШИВ:
Уточнений позов ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про встановлення факту володіння на праві приватної власності житловим будинком та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок - задовольнити.
Встановити факт належності житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами: літня кухня, льох, сарай, літня кухня, літня кухня, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, цистерна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Біляївського районного
суду Одеської області Р.Б.Калінюк