760/26373/14-ц
2-7880/14
Солом'янський районний суд м. києва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі судді Кицюк В.С.,
за участю секретаря Грінченко Е.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - ПАТ «УОСК») на свою користь 7067,19 грн., з них 6000,00 грн. страхового відшкодування, 384,56 грн. інфляційних витрат, 72,03 грн. річних та 610,60 грн. - пені, мотивуючи свої вимоги наступним.
Так, 11.02.2014 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено належний позивачу автомобіль НОМЕР_1.
28.03.2014 постановою Деснянського районного суду м. Києва винною у скоєнні даної ДТП було визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП була застрахована відповідачем.
17.04.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши необхідний пакет документів. Відповідач, в свою чергу, прийняв рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 9253,5 грн.
07.07.2014 і 14.08.2014 відповідач виплатив позивачу лише частину від зазначеної суми в розмірі 2000,00 грн. та 1253,05 грн. відповідно.
Посилаючись на порушення відповідачем строків виплати страхового відшкодування, передбачених п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з відповідача на свою користь решту від суми страхового відшкодування, а також суму інфляційних витрат, річні та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань.
В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.
24.12.2014 на адресу суду надійшли заперечення відповідача, з яких вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення з ПАТ «УОСК» невиплаченої позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 6000,00 грн.
29.12.2014 позивач подав заяву про те, що, ознайомившись із запереченнями відповідача, він просить стягнути з ПАТ «УОСК» лише невиплачену йому суму страхового відшкодування в сумі 6000,00 грн., в решті вимог - просить залишити їх без розгляду. Також просить суд розглянути справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В свою чергу, статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка в частині 1 вказує на підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.02.2014 приблизно о 13 год. 30 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Ford», д.н.з НОМЕР_3 по проспекту Гагаріна в м. Києві електроопора №68 порушила Правила дорожнього руху України, а саме не врахувала дорожню обстановку, перед початком руху з перестроюванням з правої смуги в ліву не переконалась, що це буде безпечно, не надала дорогу автомобілю «Nissan Almera Classic», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався зліва прямо, в результаті чого відбулося зіткнення зазначених транспортних засобів, що спричинило їх пошкодження (а.с.6)
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2014 ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.9)
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як водія забезпеченого транспортного засобу «Ford», д.н.з НОМЕР_3, була застрахована в ПАТ «УОСК» за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується копією поліса № АС/6702045 від 02.10.2013. Відповідно до вказаного полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн. (а.с.20)
10.04.2014 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УОСК» з заявою про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (а. с. 28-29)
17.04.2014 ОСОБА_1 подав до ПАТ «УОСК» заяву про виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи (а.с.30)
Згідно звіту про оцінку транспортного засобу № 2458 від 07.05.2014 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 11745,08 грн. (в тому числі ПДВ 1492,02 грн.) (а.с.31-35)
29.05.2014 ПАТ «УОСК» прийнято рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування в сумі 9253,05 грн. (11745,08 грн. за вирахуванням ПДВ в розмірі 1492,02 грн., оскільки планувалася виплата страхового відшкодування безпосередньо на рахунок потерпілої особи, та франшизи в сумі 1000,00 грн.), що було оформлено актом про настання страхового випадку №13816 (а.с.21)
07.07.2014 та 14.08.2014 як вбачається із матеріалів справи і не заперечується сторонами відповідачем була частково виплачена позивачу сума страхового відшкодування в розмірі 3252,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4654 та №5664 відповідно (а.с.24-25)
Невиплачена сума страхового відшкодування залишилася в розмірі 6000,00 грн., що визнано відповідачем в запереченнях, зміст яких викладений вище (а.с.15)
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України)
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі звіту про оцінку, або висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту в порядку, визначеному вказаним Законом.
Згідно зі ст. ст. 12, 31, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу. Саме ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, винної у заподіянні шкоди.
Враховуючи викладене, з ПАТ « УОСК» на користь ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 6000,00 грн. невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням вартості відновлювального ремонту автомобіля, визначеного відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу № 2458.
Згідно п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено вимоги і про стягнення з відповідача на його користь 384,56 грн. інфляційних витрат, 72,03 грн. річних та 610,60 грн., проте 29.12.2014 він подав заяву до суду про залишення свого позову в цій частині без розгляду.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України враховуючи обсяг задоволених вимог з ПАТ «УОСК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 206,81 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 158, 207, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. 1187 ЦК України, ст. ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - задовольнити частково.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ЄДРПОУ 23734213, на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, суму страхового відшкодування в розмірі 6000 (шість) грн. 00 коп.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ЄДРПОУ 23734213, на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, суму судового збору в розмірі 206 (двісті шість) грн. 81 коп.
Вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення 384,56 грн. інфляційних витрат, 72,03 грн. річних та 610,60 грн. - залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги, в разі відсутності сторін під час проголошення рішення - протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Суддя: Кицюк В.С.