Номер провадження 2-а/754/2/15

Справа №754/11035/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.01.2015 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: звернутися до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановленихКонституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796 для відповідної категорії громадян; визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 49, 50, 54 Закону № 796, протиправною; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючихЗаконів № 230/96, №231, та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01.01.2005р. і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231, та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі 50 (п'ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01.01.2005р. і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону №796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення; зобов'язати відповідача перераховувати у подальшому позивачу, визначені статтями 50, 54 Закону № 796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні йому пенсії; стягнути з відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого статтею 256 КАС України, на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2014року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за період з 01.01.2005року по 03.01.2014року - залишено без розгляду.

Відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва надано суду заперечення, про те, що дії Управління відповідають чинному законодавству.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 3 групи і має категорію 1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією довідки до акта огляду МСЕК серії КИЕ-1 №540346.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати розгорнуту довідку про розміри нарахованих і виплачених йому, починаючи з 01.01.2005р. і до подачі цієї заяви, сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачені Законом № 796, а у разі нарахування та виплати сум пенсій у меншому розмірі, ніж це передбачено статтями 50, 54, 67 цього Закону для відповідної категорії громадян, провести нарахування/перерахунок належних йому пенсій відповідно до вимог Закону України, та виплатити недоотриману різницю.

Листом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва від 11.03.2014р., відмовило в перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011, згідно якої йому виплачувалась пенсія, не передбачено встановлення мінімальної пенсії інваліду ІІІ групи ЧАЕС в розмірі 6 мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Абзацем 4 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 4 ст. 54 цього ж Закону розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

Відповідно до абз.8 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 63 Закону України "Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Однак, починаючи з 01.01.2014р., Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. в редакції Закону України від 06.07.2014р. № 1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014р. пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема ст. 50, 54 вказаного Закону.

Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014рік.

Отже, починаючи лише з 16.08.2014 року розміри пенсій передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежується вимогами Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік " від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014р.

Суд вважає за необхідне зверти увагу, що вказана норма діє з 16.08.2014року, а тому з 16.08.2014 року розміри пенсій передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежується вимогами Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014року застосуванню підлягають норми статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача, зобов'язавши відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити основну пенсію в розмірі в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 03 січня 2014 року по 15 серпня 2014року.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перераховувати у подальшому визначені ст.ст. 50, 54 Закону № 796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належну йому додаткову пенсію, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність його бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 18, 71, 93, 99, 100, 104, 161-163, 183-2КАС України, Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішеннями Європейського Суду з прав людини, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 03 січня 2014 року по 15 серпня 2014 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня її проголошення, апеляційної скарги.

Суддя Бабко В.В.