Справа № 404/6292/14-ц

Номер провадження 2/404/2556/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 грудня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

при секретарі Гусак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому позовні вимоги викладені наступним чином: в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 71700,25 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 573100,11 грн. за Кредитними договорами № 10803569000 (первісний номер 428/046/В-Н) від 24.03.2006 та № 11389289000 від 29.08.2008 року, укладеними між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру: місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 72,9 кв.м.; житлова площа: 46,2 кв.м. (на підставі Договору іпотеки № б/н від 27.03.2006 року та Іпотечного договору № б/н від 29.08.2008 року) шляхом передачі Іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» права власності на вказане майно; визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки, а саме: на квартиру: місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 72,9 кв.м.; житлова площа: 46,2 кв.м.; припинити право власності Іпотекодавця ОСОБА_1 на вищевказану квартиру, в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою; виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 іпотекодавця ОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; витребувати від ОСОБА_1 та передати ПАТ «Дельта банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на вищевказану квартиру.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяви (вх. № 35274 від 23.09.2014 року; вх. № 42771 від 24.11.2014 року) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 162, 197).

Відповідач в судове засідання не з'явився. До суду повернулись конверти з повістками для відповідача з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 156, 166, 193-а, 193-б, 196), а також відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку частини 9 статті 74 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 173).

Суд вважає можливим ухвалення заочного рішення по справі, враховуючи належне повідомлення відповідача та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 24.03.2006 року укладено кредитний договір № 428/046/В-Н за умовами п.п. 1.1., 1.3.1., 1.4. якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 22466,00 дол. США на споживчі потреби, зі сплатою 11,8% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 23.03.2027 року, що узгоджено сторонами в п. 1.2.2. кредитного договору (а.с. 13-19).

Пунктом 11.1 вищевказаного договору передбачено, що відповідно до статтей 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що у випадку застосування будь-якого з пунктів 2.3., 4.9.5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.1.0., 7.4., 9.2. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з пунктом 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимог банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Крім того, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 29.08.2008 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 11389289000 за умовами пунктів 1.1., 1.3.1. якого позивач надав відповідачу кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі 26000,00 дол. США, що дорівнює еквіваленту 125988,20 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, зі сплатою 15,0% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 28.08.2023 року, що узгоджено сторонами в п. 1.2.2. договору (а.с. 26-32).

Згідно пункту 6.1. кредитного договору, сторони, керуючись чинним законодавством України, зокрема статтями 525, 611 Цивільного кодексу України погодили, що банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2. цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Пунктами 1.4 договору про надання споживчого кредиту № 11389289000 від 29.08.2008 року та кредитного договору № 428/046/В-Н від 24.03.2006 року передбачено, що цільове призначення (мета) кредиту - споживчі потреби.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» змінив назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08.12.2011 року (а.с. 199-208).

Згідно актів прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року право вимоги за кредитними договорами № 11389289000 та № 1080356900 (первісний № 428/046/В-Н ) переходить до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (а.с. 102-103).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статтей 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором кредиту в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13-19, 26-32).

Між тим відповідач, ОСОБА_1, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені договорами, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість загальний розмір якої складає 71700,25 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 573100,11 грн., та яка складається з: заборгованості за кредитом № 10803569000, яка станом на 22.11.2013 року становить 29636,82 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 236887,11 грн. (18810,85 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 150355,13 грн. - заборгованість за кредитом; 10825,97 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 86531,98 грн. - заборгованість за відсотками); заборгованості за кредитним договором № 11389289000, яка станом на 01.08.2013 року становить 336213,00 грн. (24699,50 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 197423,11 грн. - заборгованість за кредитом, 17363,93 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 138789,89 грн. - заборгованість за відсотками).

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Належне та своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором № 428/046/В-Н від 24.03.2006 року ОСОБА_1 забезпечувалось іпотечним договором, укладеним між сторонами 27.03.2006 року, за умовами п. 2.1.1. якого сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. Пунктом 2.1.2. цього договору, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, порушення графіку погашення кредитної заборгованості іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а у разі невиконання боржником цієї вимоги - дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 72,9 кв. м., вказана з урахуванням знижувального коефіцієнту лоджії, житловою площею 46,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.03.2006 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 349 (а.с. 47-53).

Належне та своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором № 11389289000 від 29.08.2008 року ОСОБА_1 забезпечувалось іпотечним договором, укладеним між сторонами 29.08.2008 року, за умовами п. 4.1.1. якого сторони домовились, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. Пунктом 1.1. іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є вищевказана квартира (а.с. 55-61).

За змістом статтей 610, 612, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтями 589, 590 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання ? звернути стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору іпотеки від 27.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 366, звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у: випадках, зазначених в пунктах 2.1.1.-2.1.2. цього договору іпотеки; у випадку порушення графіку погашення кредитної заборгованості; у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або порушення боржником будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (а.с. 47-54).

Пунктами 4.1., 4.2. договору іпотеки від 29.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 6720 передбачено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав (а.с. 55-61).

Відповідно до статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно з частиною 3 статті 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивачем направлялись вимоги відповідачу-іпотекодавцю (а.с. 89-90, 97-98), які останнім залишились без відповіді та реагування.

Разом з тим, за пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014 року, який набрав чинності 07.06.2014 року не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Підстав, які б виключали можливість застосування норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, в судовому засіданні не встановлено.

Зокрема, всупереч вимогам статтей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України з наданням доказів у відповідності до статтей 57-59 Цивільного процесуального кодексу України представником позивача не було представлено суду доводів чи заперечень, які б виключали можливість застосування цього Закону до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи статті 16 Цивільного кодексу України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для захисту прав позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача з квартири у зв'язку з введенням мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення споживчих кредитів в іноземній валюті, а тому на даний час ця обставина унеможливлює задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», статтею 109 Житлового кодексу УРСР, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», статтями 14, 16, 29, 509, 512, 514, 516, 526, 546, 572, 589, 590, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда