ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
17.01.07 Справа № 374/17-06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніфуд”, м. Київ
до Дочірнього підприємства “Либідь” спільного українсько-чешського
підприємства “Беназір ЛТД”, м. Вишгород
про стягнення 1 091,54 грн.
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: Борейша О.Є.;
відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Юніфуд” (далі –Позивач) до ДП “Либідь” СП “Беназір ЛТД” (далі –Відповідач) про стягнення 1 091,54 грн., з яких 999,81 грн. –основний борг та 91,73 грн. –пеня.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору поставки № 189-315/157 від 27.01.2004р. щодо оплати отриманого товару.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних ухвалою суду від 04.12.2006 документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.12.2006, надісланою відповідачу за двома адресами. А саме: 1) 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 8-а - згідно з довідкою ЄДРПОУ № 2796 від 26.01.2006 (належним чином завірена копія в матеріалах справи); та 2) 07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т. Шевченка, 1 –згідно Договору поставки товару № 189-315/157. Отримання відповідачем зазначених ухвал суду від 04.12.2006 та відповідно і його належне повідомлення про час та місце судового розгляду справи підтверджується поштовими повідомленнями (2 шт.) про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
27 січня 2004 року між ТОВ “Юніфуд” та ДП “Либідь” СП “Беназір ЛТД” було укладено договір поставки товару № 189-315/157 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) позивач бере на себе зобов’язання поставляти та передавати у власність відповідача товар, а останній зобов’язується приймати та оплачувати товар згідно з умовами передбаченими Договором.
Згідно з п.п. 2.2 та 4.1 Договору загальна вартість даного Договору складається з сум, вказаних в накладних на кожну партію товару. Накладна є невід’ємною частиною даного Договору. Оплата за партію товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки.
На виконання своїх зобов’язань за Договором позивач в лютому 2006 року поставив відповідачу, а останній прийняв товар згідно з накладною № 3295 від 20.02.2006 на загальну суму 1858,63 грн.
Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов’язань за Договором відповідач на час подання позовної заяви за отриманий за накладною № 3295 розрахувався частково.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений по накладній № 3295 товар за Договором поставки товару № 189-315/157 від 27.01.2006 становить 999,81 грн.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 999,81 грн. заборгованості за отриманий у лютому 2006 року товар згідно за накладною № 3295 є обґрунтованими, документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Відповідно до п. 8.2 Договору в разі прострочки платежу відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 91,73 грн.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Либідь” спільного українсько-чешського підприємства “Беназір ЛТД” (юридична адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 8-а; інша адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т. Шевченка, 1; код 30607839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніфуд” (03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, к. 516; код 32765978) 999,81 грн. - основного боргу, 91,73 грн. –пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Суховий В. Г.