У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Чужі Ю.Г., Кожух О.А.

при секретарі - Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» на рішення та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Лейвай Г.В. за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» на ухвалу Хустського районного суду від 28 серпня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

19 травня 2014 року публічне акціонерне товариство «ВіЕсБанк», правонаступник ПАТ «Фольксбанк», звернулося в суд з скаргою, посилаючись на те, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа № 2-1276/10, виданого 22 жовтня 2010 року Хустським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕсБанк» суми боргу за кредитним договором в розмірі 287531 грн. та судових витрат по справі.

15 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на те, що при вчиненні виконавчих дій по примусовому стягненню коштів із боржника державним виконавцем не було вжито всіх передбачених законом заходів з метою виконання рішення суду, зокрема, не організовано розшук іншого майна та порушено загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, скаржник просив суд визнати рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві та бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду неправомірними, а постанову про повернення виконавчого листа - незаконною.

Ухвалою Хустського районного суду від 28 серпня 2014 року в задоволенні скарги ПАТ «ВіЕсБанк» на рішення та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Лейвай Г.В. відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПАТ «ВіЕсБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просило скасувати оскаржувану ним ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Межі доводів апеляційної скарги - зміст оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві по виконавчому провадженню ВП №39763531 від 15 квітня 2014 року не дозволяє зрозуміти, які саме заходи примусового виконання рішень відповідно до Закону здійснені державним виконавцем, яким не вчинено дій щодо виявлення іншого (рухомого) майна боржника.

В запереченні старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Хустського РУЮ Лейвай Г.В. просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну, оскільки немає порушень закону при примусовому виконанні виконавчого листа №2-127610.

Представник Банку Баняс В.В. підтримав апеляційну скаргу.

Державний виконавець Лейвай Г.В. просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтями 47 та 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження.

Встановлено, що 9 вересня 2013 року публічне акціонерне товариство «Фольксбанк» звернулося до відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1276/10, виданого 22 жовтня 2010 року Хустським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 287531,53 грн. кредитної заборгованості, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Лейвай Г.В. відділу ДВС Хустського РУЮ від 12 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1276/10, виданого 22 жовтня 2010 року Хустським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕсБанк» суми боргу за кредитним договором в розмірі 287531 грн., 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

12 вересня 2013 року старший державний виконавець Лейвай Г.В. відділу ДВС Хустського РУЮ винесла постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2, копію якої згідно супровідного листа від 12 вересня 2013 року №15658 направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам.

ОСОБА_2 надав відділу ДВС довідку Хустської житлово-експлуатаційної контори № 2 від 15 вересня 2013 року про склад сім'ї, з якої вбачалося, що за адресою: АДРЕСА_1, тобто в будинку, який переданий в іпотеку банку і за рахунок якого останній має намір задовольнити свої майнові вимоги, зареєстрований неповнолітній син боржника - ОСОБА_4, 2010 року народження.

Згідно акту державного виконавця Лейвай Г.В. від 11 листопада 2013 року за місцем проживання боржника АДРЕСА_1 відсутнє рухоме майно ОСОБА_2, на яке може бути звернуто стягнення в погашення суми боргу.

15 листопада 2013 року державним виконавцем Лейвай Г.В. відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» було описано та арештовано належне на праві власності боржнику ОСОБА_2 нерухоме майно - житловий будинок та земельна ділянка загальною площею 0,0733 га, призначена для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель, що розташовані в АДРЕСА_1, що вбачається з актом опису й арешту майна боржника, яке залишено боржнику на зберігання.

Відповідно до 4.5.9. Інструкції з організації примусово виконання рішень у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Встановлено, що на виконання зазначених вимог Інструкції начальник відділу ДВС Хустського РУЮ Візічканич Т.В. 3 лютого 2014 року звернувся з листом до органу опіки та піклування Хустського міськвиконкому про надання дозволу на реалізацію арештованого майна, право користування яким має неповнолітній син боржника ОСОБА_4, 2010 року народження.

Рішенням виконкому Хустської міської ради № 69 від 27 лютого 2014 року відмовлено у наданні дозволу відділу ДВС Хустського РУЮ щодо реалізації арештованого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2, мешканцю АДРЕСА_1, право користування яким мають малолітні діти боржника - ОСОБА_4, 2010 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Ухвалою Хустського районного суду від 24 березня 2014 року по справі № 309/1127/14-ц у задоволенні заяви начальника відділу ДВС Хустського РУЮ про зміну способу і порядку виконання рішення відмовлено.

Постановою державного виконавця Лейвай Г.В. від 3 грудня 2012 року було оголошено розшук майна - транспортного засобу ВАЗ 210994, випуску 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1, що згідно заяви скаржника належить боржнику. Згідно повідомлення начальника центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Хуст та Хустського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області за вих. № 649 від 16 квітня 2014 року за ОСОБА_2 транспортних засобів не зареєстровано.

Отже, в результаті вжитих державним виконавцем Лейвай Г.В. заходів було встановлено, що у боржника відсутнє інше майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Стягувач не звертався до виконавчої служби із письмовою заявою про звернення стягнення на заробітну плату боржника, як це передбачено ч. 2 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, постанова старшого державного виконавця Лейвай Г.В. від 15 квітня 2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка згідно супровідного листа від 23 квітня 2014 року № 6681 надіслана стягувачеві, відповідає вимогам п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у встановлюючій частині якої зазначено про вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд прийшов до вірного висновку, що при здійсненні виконавчого провадження старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Лейвай Г.В. було вжито всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення суду, при цьому такі заходи були виконані у чіткій послідовності та порядку, визначених законом, тому підстав для задоволення скарги немає.

Отже, суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ПАТ «Фольксбанк» на рішення та бездіяльність державного виконавця.

На підставі викладеного та ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу ПАТ «Фольксбанк» слід відхилити як необгрунтовану та безпідставну і залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» відхилити.

Ухвалу Хустського районного суду від 28 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: