Справа №590/1002/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Воловик Г. М.

Номер провадження 11-кп/788/46/15 Суддя-доповідач - Безверхий

Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Рунова В. Ю., Пархоменко О. М.,

при секретарі судового засідання - Сисенко Н.В.

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Алтухова О.В.,

адвокатів - ОСОБА_3, і ОСОБА_4

обвинувачених : ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми в апеляційному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014200390000340 від 16 серпня 2014 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2014 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Ямпіль Сумської області, у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, -

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України йому призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець смт. Ямпіль Сумської області, раніше не судимий, -

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, -

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_5 залишено тримання під вартою.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_6 обрано тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на користь держави по 288,30 грн. з кожного процесуальних витрат.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були визнані винними і засуджені за скоєння злочину при слідуючих обставинах.

16 серпня 2014 року приблизно о 4-й годині 50 хвилин ОСОБА_5, діючи повторно, та ОСОБА_6, перебуваючи у вагоні №2 електропоїзду №6541 сполученням «Зернове-Конотоп», помітили у пасажира ОСОБА_8 планшет та жіночу сумку, й за попередньою змовою між собою вирішили ці речі відкрито викрасти у неї в присутності інших пасажирів вагону.

Під час стоянки електропоїзду на зупиночній платформі «Івотка» ПЗЗ ОСОБА_5 вирвав у ОСОБА_8 належну їй жіночу сумку, в якій знаходились гаманець з грошовими коштами, мобільний телефон та інші речі, заволодівши її майном загальною вартістю 9913,75 грн., а ОСОБА_6 одночасно намагався лівою рукою вирвати у ОСОБА_8 з рук належний їй планшет, але не зміг ним заволодіти, після чого ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вибігли з вагону та втекли, а викраденим чужим майном розпорядились на власний розсуд.

У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 не погоджується з вироком суду в частині засудження ОСОБА_6 При цьому зазначає, що ОСОБА_6 знаходиться на обліку у наркологічному кабінеті Ямпільської центральної районної лікарні, тому на його думку, міг мати психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, однак змушений був на час проведення слідчих дій відмовитися від захисника. Вважає, що при наявності у ОСОБА_6 психічного захворювання участь адвоката на всіх стадіях розгляду провадження була обов'язковою, а ігнорування цього призвело до істотного порушення кримінально - процесуального законодавства, а саме: порушення права обвинуваченого за захист. Крім того, посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутній ряд документів, які суттєво знижують ступінь скоєного кримінального правопорушення, а саме: пенсійне посвідчення, довідка МСЕК щодо інвалідності. Просить вирок суду скасувати, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції у новому складі суду та змінити ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду на час нового розгляду у суді першої інстанції.

Прокурор Наталич Г.В. в порядку ст. 403 ч.1 КПК України відмовилась від поданої нею апеляційної скарги на вирок суду та подала заперечення на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3

Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржували.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданої апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3, його пояснення та пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримання вказаної апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 і його адвоката ОСОБА_4, які не оскаржували вирок суду і були з ним згодні, думку прокурора Алтухова О.В. про відповідність вироку суду вимогам закону і залишення його в силі, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинувачених, а також перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи зазначеної апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає дане рішення суду першої інстанції відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в межах доводів апеляційної скарги.

Висновки суду у вироку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, та правильність юридичної кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України, у поданій апеляційній скарзі не оспорюються.

Матеріалами справи не підтверджується посилання адвоката ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_6, знаходячись на обліку у наркологічному кабінеті Ямпільської центральної районної лікарні, міг мати психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів і його твердження, що участь захисника мала бути обов'язковою, - є безпідставними.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад. Але об'єктивних даних про наявність таких вад у ОСОБА_6 немає.

Разом з тим, у матеріалах провадження є довідки Ямпільської центральної районної лікарні від 18.08.2014 р., відповідно до яких ОСОБА_6 перебуває на обліку в наркологічному кабінеті с діагнозом «побутове пияцтво» і відсутні дані про те, що він має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, а на обліку в психіатричному кабінеті він не перебуває (арк. провадження 128, 129 т. 1). При цьому, надана адвокатом ксерокопія свідоцтва військово-лікарської комісії ГУ МВСУ В Х/О від 08.08.2010 року, за якою ОСОБА_6 не придатний до військової служби в мирний час та є обмежено придатний у воєнний час і зазначенням захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, не спростовує вищезазначеного.

Твердження адвоката ОСОБА_3 про порушення права обвинуваченого ОСОБА_6 на захист не заслуговують на увагу. Як вбачається з матеріалів провадження, з початку досудового розслідування Сумським обласним центром з надання безоплатної правової допомоги йому було призначено адвоката ОСОБА_9, яка приймала участь у слідчих діях, а саме при вирішенні питання про затримання за підозрою у вчиненні злочину, допиті як підозрюваного, врученні письмового повідомлення про підозру, розгляді слідчим суддею клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Проте, надалі ОСОБА_6 побажав захищати себе самостійно згідно складених протоколів про роз'яснення права на захист від 04 вересня і 07 жовтня 2014 року (арк. провадження 148,226 т.1), й тому подальші слідчі дії, а саме його одночасний допит з підозрюваним ОСОБА_5, слідчий експеримент і надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування проводились без участі адвоката.

При судовому розгляді в суді першої інстанції кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 теж побажав захищати себе самостійно.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень права на захист обвинуваченого ОСОБА_6

Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 було призначене з урахуванням вимог ст.ст. 65-67 КК України, й воно за видом і розміром відповідає характеру, ступеню тяжкості злочину, його наслідкам та особі винного. Зокрема, судом першої інстанції однією з обставин, що пом'якшує покарання було враховано те, що ОСОБА_6 є інвалідом ІІІ групи, тому доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 про неврахування інвалідності ОСОБА_6 є безпідставними. При цьому, суд умотивував своє рішення про можливість призначення цьому обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, встановленої законом.

На думку колегії суддів призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_6 є законним і обґрунтованим та підстави для його скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, відсутні.

Разом з тим при апеляційному розгляді колегія суддів, виходячи з вимог ч.2 ст. 404 КПК України, звернула увагу на наявність підстав для прийняття рішення щодо зміни вироку на користь обвинуваченого ОСОБА_5, в інтересах якого апеляційної скарги не надійшло.

Так, в анкетних даних у вироку суд вказав, що ОСОБА_5, раніше не був судимий, але надалі у мотивувальній частині вироку при описані обставин кримінального правопорушення без достатніх підстав зазначив, що він вчинив діяння повторно, а також врахував цю обставину як кваліфікуючу ознаку злочину,передбаченого ч.2 ст. 186 КК Кураїни.

На думку колегії суддів дані у цьому провадженні про те, що ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за ст.185 ч.3 КК України у іншому провадженні, яке в судовому порядку ще не розглядалось, не дає достатніх законних підстав для висновку, що він вчинив повторно грабіж після того, як раніше вчинив крадіжку, оскільки судового рішення про визнання його винуватим у скоєнні такого злочину не існує.

Тому, вказівки у вироку суду про повторність вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, підлягають виключенню.

Але таке на думку колегії суддів не дає підстав для зміни кваліфікації злочину та пом'якшення йому покарання.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 - без задоволення.

В порядку ч.2 ст. 404 КПК України цей вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - змінити, виключивши з мотивувальної частини вказівки суду про те,що він вчинив діяння «повторно» при описанні обставин кримінального правопорушення, а також при зазначенні такого як кваліфікуючої ознаки при умотивуванні висновку щодо кваліфікації злочину за ч.2 ст. 185 КК України.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Дана ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Рунов В. Ю. Пархоменко О. М.