Номер провадження 1-кп/754/40/15

Справа№754/21057/14-к

Вирок

Іменем України

05.01.2015

Місто Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючий - суддя Котович О.Л.,

судді Тарасенко Н.В., Панасюк О.Г.,

при секретарі Опішняк М.П.,

з участю прокурора Ковальчука О.С.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12014100030011071 за п.2 ч.2 ст.115 КК України відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Бірунійського району Каракалпацької області Узбецької РСР, громадянина Республіки Узбекистан, проживаючого по АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ :

4 жовтня 2014 року біля 22 годин 30 хвилин в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 вчинив умисне вбиство малолітньої дитини, при цьому ОСОБА_5 з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині на ґрунті особистої неприязні долонею руки закрив отвори рота і носа у ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, і позбавив того можливості дихати протягом декількох хвилин, в результаті чого від механічної асфіксії настала смерть немовляти.

Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачено п.2 ч.2 ст.115 КК України та полягає в умисному вбивстві малолітньої дитини.

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в суді доказами.

Так, в суді обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково і показав, що з 2013 року він проживає у фіктичному шлюбі з ОСОБА_10, з якою познайомився, коли вона була вже вагітна. Після народження дитини вони стали проживали у батька ОСОБА_11 в АДРЕСА_1. Там же проживали тітка ОСОБА_10 і син тітки ОСОБА_13. 4 жовтня 2014 року він прийшов додому з роботи біля 23 годин і пив вино з ОСОБА_10 і ОСОБА_13 на половині батька. Потім почав плакати син ОСОБА_11 і вони пішли до себе. Він просив ОСОБА_10 погодувати дитину з грудей або молоком, але ОСОБА_10 відмовлялась, а молока він не знайшов. Він почав докоряти ОСОБА_10 за відсутність молока для дитини, на яке він давав гроші. Вони сварились на цьому грунті, а дитина продовжувала плакати. Щоб заспокоїти дитину він дав їй послухати музику з телефону, показував світло, а потім взяв хлопчика на руки і долонею закрив рота. Свою долоню на обличчі дитини він тримав біля однієї хвилини і потім поклав дитину на ліжко, вийшов з кімнати разом з ОСОБА_10 поговорити з її батьком, який прийшов за цигарками. Цігарок він батькові не дав, а вони з ОСОБА_10 покурили в коридорі. ОСОБА_11 перша повернулась в кімнату, покликала його, плакала і повідомила, що дитина не дихає. Оскільки на другій половині будинку ніхто двері не відчиняв, він зателефонував своєму знайомому узбеку ОСОБА_17, попросив про допомогу і вони домовились зустрітись на вул.Бальзака, 12 біля магазину "Бі-маркет". Туди він пішов з ОСОБА_10 і поніс з собою тіло дитини, щоб показати ОСОБА_17. Той порадив закопати тіло і тікати за кордон. Він не погодився і ОСОБА_17 викликав міліцію. Коли приїхала міліція, він злякався, почав тікати, забіг за магазин, тіло дитини в ковдрі він поклав на землю, але його затримали.

Потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що він, його дочка ОСОБА_11, її чоловік обвинувачений ОСОБА_5, онук, сестра ОСОБА_12, її чоловік і син ОСОБА_13 проживали разом в АДРЕСА_1 у різних половинах. Ввечері 4 жовтня 2014 року він був сильно випивший і спав в своїй половині будинку, не чув з половини дочки сварок і криків. Про смерть онука він дізнався наступного дня по телефону від медичної сестри. Незадовго до цих подій він на прохання сестри ОСОБА_12 викликав медичну сестру, оскільки обвинувачений піднімав онука за ноги і кидав. До них додому приїзжала тоді медична сесстра із своєю старшою і вони оглядали дитину.

Свідок ОСОБА_12 в суді показала, що в АДРЕСА_1 вона проживає з співмешканцем, сином ОСОБА_13 і рідним братом ОСОБА_2, у якого є дочка ОСОБА_11, яка після народження дитини попросилась пожити у них в будинку разом з обвинуваченим на три дні і так і залишилась, оскільки іншого житла вони не знайшли. Вечорами між ними були сварки і ОСОБА_10 плакала на тому грунті, що ОСОБА_10 не прибирала в хаті, памперси не виносила і кидала під ліжко, не милась, не прала білизну. За тиждень до вбивства, у п'ятницю в обідню пору ОСОБА_10 і обвинувачений знову сварились і вона пішла до них подивитись. Обвинувачений тримав ОСОБА_10 за волосся, кричав, де памперси, на які він давав гроші, а потім підняв дитину за ноги головою вниз і продемонстрував їй відсутність у дитини памперсу. Потім він кинув дитину на софу і та ледь не вдарилась головою об дерев'яну боковину. Вона зробила зауваження обвинуваченому, присоромила, щоб він не чіпав дитину і запропонувала піти від ОСОБА_10, якщо вона його не влаштовує, але не чіпати дитину. В зв'язку з цим випадком вона попросила брата ОСОБА_2 викликати медичну сестру для огляду дитини. 4 жовтня 2014 року у дворі будинку вона смажила шашлики з своїми гостями, ОСОБА_10 була з ними десь до 21 години і пішла до дитини, а вони розійшлись біля 23 годин. Обвинуваченого вона в той вечір не бачила і сварок та криків з їх половини будинку не чула.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що в ніч на 5 жовтня 2014 року за вказівкою чергового він в складі автопатруля прибув на вул.Бальзака, 12 до магазину "Бі-маркет" по заяві про задушену дитину, яку мають сховати і закопати. На місці був заявник, який повідомив, що обвинувачений ОСОБА_5 зателефонував і повідомив про те, що задушив дитину. Там же була матір дитини. Обвинувачений почав тікати від міліції, а згорток з червоної ковдри кинув під магазин. Вони затримали втікача, а у кинутому згортку виявили труп дитини.

За протоколом огляду від 5 жовтня 2014 року на вул.Бальзака, 12 в м.Києві біля магазину "Бі Маркет" знайдено покривало червоного кольору.

За протоколом огляду від 5 жовтня 2014 року труп ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходиться в кареті швидкої медичної допомоги, одягнутий в комбінезон, памперс, шапку, зовнішніх пошкоджень не має.

За протоколом огляду від 5 жовтня 2014 року в АДРЕСА_1 знайдено дві дитячі ванночки, два дитячіх візка, на підлозі - залишки їжі, порожні пляшки від горілчаних виробів, розкидані речі.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Києві, батько - ОСОБА_15, мати - ОСОБА_10.

За висновком експерта № 85/2479/2 від 25.11.2014 року смерть ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії в результаті закриття отворів рота і носа дитини віком 4 місяці на протязі декількох хвилин. Дитина не годувалась на протязі попередніх 8-12 годин до настання смерті.

За медичним висновком № 147 від 08.10.2009 року ОСОБА_10 має розумову відсталість ступеня глибокої дебільності.

За довідкою ф.3 в будинку АДРЕСА_1 проживають та прописані ОСОБА_10, її брат ОСОБА_16, її батько ОСОБА_2

За протоколом слідчого експерименту від 5 жовтня 2014 року ОСОБА_5 показав, як 4 жовтня 2014 року він повернувся додому з роботи біля 20 годин, посварився з батьком дружини, дитина в цей час плакала, він декілька разів просив дружину заспокоїти сина, потім сам взяв дитину на руки, долоню приклав до рота і носа і так тримав якийсь час, потім поклав дитину у ліжко і хлопчик ще подавав ознаки життя, оскільки плакав. Він вийшов з кімнати побалакати з батьком дружини, а коли повернувся, то дружина плакала і сказала, що син не живий. Він злякався, по телефону викликав свого товариша ОСОБА_17, якого вони пішли зустрічати до магазину "Б-маркет" на вул.Бальзака, 12. Дитину вони взяли з собою. ОСОБА_17 порадив йому закопати дитину і тікати в Білорусь, або звернутись в міліцію. Він вибрав друге і ОСОБА_17 викликав міліцію.

Таким чином, діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України, і ОСОБА_5 у його вчиненні винен.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він смерті дитини не бажав суд відхиляє і розглядає як намагання ухилитись від відповідальності за інкримінований злочин, оскільки, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд виходить з сукупності всіх обставин справи і бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання, а саме, спосіб вбивства грудної дитини віком 4 місяці, поведінку обвинуваченого до і після злочину.

Про спрямованість умислу ОСОБА_5 переконливо свідчить застосований ним спосіб вбивства і вчинені ним умисні дії не можуть розглядатись як спосіб заспокоювання немовляти, якого перед цим не годували 8-12 годин.

Таким чином, виключно особисті мотиві і неприязнь до грудної дитини, яка плакала і кричала, керували обвинуваченим при вчиненні злочину.

Час виникнення умислу на позбавлення життя (заздалегідь або раптово) на кваліфікацію злочину і покарання не впливає.

За результатами судового розгляду не встановлено даних про вбивство через необережність, оскільки обвинувачений діяв свідомо і доступ повітря для дихання дитини перекривав цілеспрямовано протягом декількох хвилин, усвідомлював при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а раніше до цієї дитини також застосовував насильство, про що в суді послідовно і переконливо показала свідок ОСОБА_12 і суд їй вірить.

Судом не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_5 суд вважає доведеною його вину в інкримінованому злочині.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність і наслідки злочину, минуле обвинуваченого, його ставлення до скоєного і відсутність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілого, і призначає для виправлення та попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк необхідної достатності.

Заходи забезпечення кримінального провадження, крім запобіжного заходу, під час кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 5 жовтня 2014 року.

Запобіжним заходом ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня проголошення вироку, особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту отримання копії вироку, особою, яка не викликалась в суд - протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий :

Судді :