Номер провадження: 22-ц/785/9513/14
Головуючий у першій інстанції Смаглій М. В.
Доповідач Кравець Ю. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравця Ю.І.,
суддів: Мартинової К.П., Оверіної О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Желєзнова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2014 року,-
встановила :
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з позовною заявою про стягнення аліментів на повнолітню дитину, вказуючи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 07 лютого 2011 року, від якого мають повнолітню дитину - доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою. Дитина знаходиться на утриманні позивача. Відповідач на навчання дитини матеріальної допомоги не надає. Рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на час навчання на утримання повнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 550 гривень щомісяця, починаючи з 03.09.2014 року та до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування матеріального права, просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2014 року в частині відмови позивачу у стягненні з ОСОБА_3 додаткових витрат по оплаті навчання доньки ОСОБА_7 в розмірі 8 590 гривень скасувати і ухвалити нове яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь 8950 гривень додаткових витрат по оплаті навчання доньки ОСОБА_7 за період 15.08.2013 року по 21.05.2014 року. В іншій частині рішення залишити без змін. Сторони в судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялись належним чином, що підтверджується відповідними розписками. Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи. Справа розглянута судом на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 т. 305 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав. Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 07 лютого 2011 року, від якого мають повнолітню дитину - доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається, є студенткою Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», денної форми навчання. Відповідач хворіє ревматоїдним артритом, який має хронічний характер, переніс операцію про що свідчить довідка № 50 від 09.10.2014 року, яка видана КП «Белгород-Днестрвской райбольницей». Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Позивач не надала належних доказів для стягнення додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, виходячи з цього суд повинен відмовити у задоволені цих вимог, а також відмовити у частині стягнення витрат по оплаті за навчання, так як позивач просить стягнути додаткові витрати за той період, коли дитина була неповнолітньою та позивачка отримувала аліменти Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N3, від 15.05.2006 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Таким чином, аналізуючи пояснення сторін, надані сторонами докази, застосувавши вказані норми, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задовленні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює. Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. На підтвердження своєї позиції апелент не подав жодного доказу, як в суді першої так і апеляційної інстанції. Доводи апелянта, що батько повинен нести додаткові витрати на утримання дитини після досягнення нею повноліття є не обґрунтованими, оскільки дані вимоги не передбачені законом. Так, відповідно до вимог Глави 15 СК України, яка регламентує обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання, а саме ст.ст. 180, 185 передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, той з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Отже аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що обов'язок того з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину повинен брати участь у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення. Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді: О.В.Оверіна
К.П.Мартинова