Судове рішення #403438
106/5-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я


"14" грудня 2006 р.                                                                              Справа № 106/5-06

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Білоцерківського районного споживчого товариства, м. Біла Церква

до

Приватного підприємства Фірми «Адара», м. Біла Церква

про

стягнення 1989,17 грн.,

за участю представників:

позивача:

Тищенко О.А. –дов. від 13.11.06.р. № 650

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківського районного споживчого товариства (далі –Позивач) до Приватного підприємства Фірми «Адара»(далі –Відповідач) про стягнення 1989,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором здачі в оперативну оренду основних засобів від 11.10.2002 року № 184, щодо здійснення повного розрахунку за користування основними засобами, а саме баром «Яблунька» на загальну суму 1989,17 грн., яка включає основну заборгованість на суму 1859,28 грн., пеню на суму 87,49 грн. та штрафні санкції на суму 42,40 грн.

В судовому засіданні 14.12.2006р. представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву № 720 від 13.12.2006р., якою зменшив розмір позовних вимог на 42,40 грн. –сума штрафних санкцій, в зв’язку з тим, що на день подачі позову ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачала штрафні санкції за порушення строків розгляду претензії, втратила чинність та на 1,39 грн.,   - сума пені, у зв’язку з уточненнями розміру облікової ставки НБУ, яка діяла у період заборгованості. Решту суму позовних вимог в розмірі 1945,38 грн., яка включає в себе 1859,28 грн. основного боргу та 86,10 грн. пені повністю підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 16.10.2006 року, від 14.11.2006 року та від 05.12.2006 року в судове засідання тричі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.10.2002р. між сторонами у справі було укладено договір здачі в оперативну оренду основних засобів № 184, відповідно до умов якого позивач - орендодавець передає, а відповідач –орендар приймає в строкове платне користування основні засоби  бар «Яблунька», с. М. Сквирка, вул. Шкільна, 68, загальною площею 145,2 м2, торгова площа –71,7 м2 що належать орендодавцю на праві власності, на строк, не більше одного року з подальшим правом пролонгування договору. Пунктом 3.1 орендна плата в місяць за користування основними засобами складає 280 грн. Пунктом 3.3 договору передбачено, що вартість комунальних послуг (водо, енерго, теплопостачання, телефонний, факсимільний, поштовий зв’язок), а також інші витрати, що пов’язані з утриманням приміщення, сплатою податку на землю, тощо, відшкодовуються щомісячно орендарем у фактичних затратах, що пов’язані з орендою основних засобів, водночас з орендною платою згідно рахунками орендодавця. Відповідно п. 3.4 договору відповідач зобов’язався своєчасно, не пізніше 25 числа попереднього місяця і в повному обсязі вносити орендну плату, а також плату за комунальні послуги та інші платежі відповідно до умов договору. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї з сторін (п. 3.2 договору).

На виконання умов договору сторонами складено Акт прийняття-передачі приміщень та торгового обладнання від 08.11.2002р., який знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до додатку до договору оренди від 15.10.2003р. термін дії договору продовжено на два роки і два м’ясця, до 31.12.2005р.

Судом при розгляді справи досліджені наданий відповідачем: розрахунок суми боргу; витяг з журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; прибуткові касові ордери, ксерокопія яких залучені до матеріалів справи та встановлено, що відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань щодо порядку та строку сплати орендної плати за користування основними засобами в період з 10.04.2005р. по 01.10.2005р. не сплачував орендну плату, яка до 01.05.2005р. в місяць складала 280 грн. згідно з додатком до договору оренди від 10.04.2004р., а з 01.05.2005р. в місяць складала 340 грн., згідно з додатком до договору оренди від 04.05.2005р.        

Сторонами у справі 01.10.2005 року було складено Акт прийняття-передачі приміщень та торгового обладнання, який знаходиться у матеріалах справи, відповідно до якого відповідач передав позивачеві усі орендовані ним основні засоби за вказаним договором.

До матеріалів справи була залучена претензія позивача № 2 від 23.05.2006р. з вимогою оплати заборгованість на загальну суму 2120,01 грн., з якої 1859,28 грн. основний борг по сплаті орендної плати, 260,73 грн. пеня та штрафні санкції, яка залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином за відповідачем на момент розгляду справи за вказаний період рахується борг зі сплати орендної плати за користування основними засобами в розмірі 1859,28 грн. (квітень 2005р. -  159,28 грн., червень 2005р. –340 грн., липень 2005р. –340 грн., серпень 2005р. –340 грн., вересень 2005р. –340 грн.)

Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та абз. 2 п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004 року до відносин, які виникли до набрання чинності зазначених Кодексів, їх положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності. Таким чином, права і обов’язки щодо виконання зобов’язань за вказаним договором здачі в оперативну оренду основних засобів продовжують існувати між сторонами у справі після набрання чинності Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, в зв’язку з чим судом застосовуються положення вказаних кодексів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1859,28 грн. заборгованості за оперативну оренду основних засобів є правомірними.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 5.1.1 договору та вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми, що за розрахунком позивача складає 86,10 грн.

Зазначений розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення у повному обсязі не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплати орендної плати за користування основними засобами у розмірі 1859,28 грн.  та 86,10 грн. пені, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Фірми «Адара»(09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Калініна, 3, ідентифікаційний номер 23240327) на користь Білоцерківського районного споживчого товариства (09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 87,  ідентифікаційний номер 30353151) 1859 (тисяча вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 28 коп. - заборгованості, 86 (вісімдесят шість) грн. 10 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.





Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.




          Дата підписання рішення 15.01.2007р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація