АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 33/793/312/14 Справа № 699/1127/14-п Головуючий по 1 інстанції Свитка С.Л.
Категорія: ч. 1 ст. 172-7 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Неділько М. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2014 р. . м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Неділько М.І., з участю апелянта ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, прокурора Криворучка Р.О., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 14.10.2014 р. ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Як зазначено в постанові судді, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови Кам'янської РДА та являючись державним службовцем 3-ї категорії 7 рангу, уповноваженим на виконання функцій держави і згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і є суб'єктом відповідальності за корупційні діяння, на якого покладено обов'язок здійснення заходів по запобіганню і протидії корупції відповідно до п.п. 6, 7 ст. 5 цього закону, використовуючи свої повноваження та можливості, діючи умисно, 16.05.2014 р. звернувся до комісії із соціального страхування на отримання путівки на оздоровлення своєї доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в дитячому закладі оздоровлення «Джерельце», як працівник державної установи, а в період часу з 16.05.2014 р. по 20.05.2014 р. підписав заяву на часткове фінансування путівки директору Смілянської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з метою отримання часткового фінансування.
Такі свої дії він вчинив всупереч вимогам ст. 16-1 Закону України «Про державну службу», не доповівши своєму керівникові про виникнення інтересів на час виконання службових повноважень.
Після цього була надана путівка « 2 для його доньки ОСОБА_5 в дитячому закладі «Джерельце» загальною вартістю 1760 грн., з яких 903 грн. оплачено Фондом соціального страхування.
Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_3 в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та закриття провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому посилається на невідповідність висновків суду положенням Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про державну службу» та положенням інших нормативних документів.
Зазначає, що ним була підписана форма заявки на часткове фінансування оздоровлення дітей у цьому дитячому закладі і в його діях порушень закону немає.
Крім того, в підписаному ним документів не міститься інформація про особу, якій буде надано путівку, і тому висновок суду про зворотнє, є лише припущенням суду, яке нічим не підтверджене.
Відповідно до п. 6.1 Постанови, контроль за розподілом та видачею путівок здійснюють директор Фонду та виконавчі дирекції відділень.
Його донька оздоровлювалась як дитина платника Фонду страхових внесків.
Також висновок суду про те, що оздоровлення доньки за рахунок часткового фінансування путівки не створило конфлікт інтересів, це також є лише припущенням суду, яке нічим не підтверджене.
При цьому, виділення путівки для його доньки не порушило прав та інтересів інших працівників РДА оскільки із заявкою про це звернувся лише він один.
Вислухавши ОСОБА_3 та його представника, підтримавших апеляційну скаргу, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно обставин виділення путівки для його доньки та перевіривши матеріали справи приходжу до наступного.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст.ст. 254. 256 цього закону, про вчинення такого правопорушення відповідною особою складається протокол в якому зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час і суть адміністративного правопорушення, тобто які протиправні дії ним були вчинені, що підпадають під дію цього Кодексу.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_3 ці вимоги закону належним чином виконані не були.
Так, вбачаючи в його діях ознаки правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, працівник органу міліції в підтвердження його вини зіслався на п.п. 6, 7 ст. 5 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».
Проте в цих нормах закону є лише посилання на суб'єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції і суті правопорушення, яке вмінено у вину ОСОБА_3, воно не стосується.
Таким чином, орган міліції при складанні протоколу відносно ОСОБА_3 хоча і зіслався на норми закону, які регулюють засади запобігання і протидії корупції, проте не встановив наявність в його діях ознак цих правопорушень, та не вказав суть вчиненого ним правопорушення, що передбачено ст. 256 КУпАП.
При розгляді справи в суді першої інстанції і визнання ОСОБА_3 в цьому винним, суддею фактично було продубльовано даний протокол органу міліції і не з'ясовані ті питання, які підлягають з'ясуванню відповідно до ст. 280 КУпАП: чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належним чином не був допитаний по суті правопорушення як сам ОСОБА_3, так і свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які мали безпосереднє відношення до виділення путівки, а даним їм показам дана неналежна юридична оцінка.
Разом з тим, як встановлено із пояснень ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду справи, на посаду голови РДА він був призначений 05.05.2014 р.
Після його перебування на цій посаді на протязі десяти днів завідуючий РОНО запропонував йому придбати путівку для оздоровлення його малолітньої доньки в місцевий дитячий оздоровчий табір «Джерельце» строком на 21 день з 01.06.2014 р.
Після обговорення цього питання в колі сім'ї він дав на це згоду і 16.05.2014 р. написав відповідну заяву голові комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_8
Як йому тоді стало відомо, на цю путівку ніхто із працівників РДА не претендував.
В подальшому 20.05.2014 р. на адресу директора Смілянської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_7 була направлена заявка на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення на одну особу на суму 903 грн.
Заявку підписали він, як Голова РДА, головний бухгалтер Вовк І.С. та уповноважений комісії ОСОБА_8
При цьому прізвище його доньки там вказане не було.
Вважає, що порушень закону при отримання путівки на пільгових умовах ним допущено не було оскільки він є платником Фонду соціального страхування і на підставі цього була виділена пільгова путівка.
Із пояснень в суді зазначених вище ОСОБА_8 та ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_3 безпосереднього відношення до виділення путівки для його доньки на пільгових умовах не мав і таке рішення ним не приймалося. Порушень закону при цьому допущено не було.
В зв'язку з цим безпідставним і нічим не підтвердженим є посилання як в протоколі так і в постанові судді про те, що з метою отримання часткового фінансування вказаної путівки він, використовуючи своє службове становище, власноручно підписав заявку на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення та особисто прийняв рішення та скріпив підписом офіційний документ на користь своєї доньки.
Таким чином, допущення ним виникнення ніби-то конфлікту інтересів не відповідає дійсності.
Згідно Примітки 2 ст. 172-7 КУпАП, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами та її службовими повноваженнями особами, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй повноважень.
Про це ж зазначено і в ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».
Крім того, згідно ст. 4 ч. 1 цього закону, корупція, за що притягнутий до відповідальності ОСОБА_3, це використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідна обіцянка) пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч. 1 ст. 4 цього закону або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей.
Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
За таких обставин, перевіркою не встановлено наявності конфлікту інтересів та використання ОСОБА_3 своїх службових інтересів з метою отримання неправомірної вигоди при виділенні путівки для його доньки.
За наявності зібраних по справі доказів висновок судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи в зв'язку з чим його апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова судді Корсунь-Шевченківського районного суду відносно нього до скасування із закриттям провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 294, 247 ч. 1 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 14.10.2014 р. про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч. 1 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн. та стягненням судового збору в сумі 36 грн. 54 коп. скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Неділько