АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/793/903/14 Справа № 695/4431/13-к Категорія: п. «в» ст. 8 ЗУ «Про амністію в 2014 році»; п. «в» ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» від 02.06.2011року; ст.539 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Таратін В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Мунько Б. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМунька Б.П.
суддів секретаряОхріменка І.К., Соломки І.А., Єгоровій С.А.
з участю прокурораСуботіної С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження в режимі конференцзв'язку за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Золотоніського миіськрайонного суду Черкаської області від 05.11.2014 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року зі змінами згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амінстії в Україні» від 06.05.2014 року,
встановила:
До Золотоніського міськрайонного суду звернувся з заявою засуджений ОСОБА_7 про вирішення питання застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Дана заява мотивована тим, що він засуджений 02.10.2014 року Золотоніським міськрайонним судом за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України до 3-х років позбавлення волі.
Просив суд вжити належного заходу до вимог чинного законодавства та в передбачений законом спосіб застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році».
При розгляді заяви просив суд взяти до уваги його захворювання на виразкову хворобу дванадцятиперстної кишки, хронічний гастродуоденіт. Крім того, проживає з мамою похилого віку, має на утриманні сестру з малолітньою дитиною.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 05.11.2014 році у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_7, суд 1 інстанції послався на те, що засуджений ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, а тому він не підпадає під умови, визначені ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та не є особою щодо якої можливо застосувати вказаний Закон.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році».
На вказану ухвалу суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду 1 інстанції скасувати та перевірити підстави для можливості застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році», які не були досліджені судом 1 інстанції, посилаючись на те, що суд не застосував до нього амністію, ігнорувавши підставу, яка зазначена у ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році»; суд належним чином не перевірив матеріали справи та медичні відомості; за наявності тяжких захворювань, на які він хворіє і потребує постійного лікування, суд не знайшов підстав для звільнення чи скорочення відбування покарання, що суперечить вимогам цього Закону. Відповідно до ст.1 п. «г» ЗУ «Про амністію у 2014 році» повинно бути звільнено від відбування покарання осіб, які мають тяжкі захворювання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МОЗ України від 18.01.2000 року № 3/6.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_7 в режимі конференцзв'язку про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу засудженого та просила ухвалу суду 1 інстанції скасувати, перевіривши матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції засудженого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» від 02.06.2011 року амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
У відповідності до вимог п.п. «а, б, в, г, г, д, е, є» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України.
Оскільки під час розгляду справи встановлено, що засуджений ОСОБА_7 вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, то він не підпадає під умови визначені ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року та не є особою щодо якої можливо застосувати вказаний Закон.
Разом з тим, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування до нього вимог ст. 6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» підлягає до задоволення. Колегія суддів знаходить підстави для застосування в даному випадку положень ст.ст.6, 9-13 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII і скоротити наполовину невідбуту ОСОБА_7 на день набрання чинності цим Законом - 19.04.2014 року частину призначеного останнім вироком Золотоніського міськрайонного суду від 02.10.2014 року покарання у виді позбавлення його волі на 3 (три) роки, оскільки ОСОБА_7 засуджено за злочини, вчинені ним до набрання чинності цим Законом, але він не підлягає повному звільненню від відбування призначеного вироком покарання в силу ст.ст.1-5 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 05.11.2014 року є незаконною та необґрунтованою, а тому апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, ухвала суду 1 інстанції - скасуванню з постановленням нової ухвали про скорочення наполовину невідбутої ним частини покарання у виді позбавлення волі за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 02.10.2014 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - задовольнити частково, а ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.11.2014 року, якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році» - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно засудженого ОСОБА_7 положення ст.ст.6, 9-13 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-УІІ та скоротити йому наполовину невідбуту частину покарання станом на 19.04.2014 року у виді позбавлення волі за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2014 року про засудження ОСОБА_7 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України.
Адміністрації Старобабанівської ВК № 92 УДПтСУ в Черкаській області за місцем перебування засудженого ОСОБА_7 визначення останньому нового строку покарання обчислювати з 19.04.2014 року - дня набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII. Про нове обчислення строку покарання і про дату закінчення відбування покарання засудженого ОСОБА_7 має бути офіційно проінформований невідкладно.
Головуючий :
Судді :