РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Проскурніцького В.А., Шишка А.І.,
з участю секретаря Пожар Р.В.,
позивачів - ОСОБА_1.; ОСОБА_2, ; ОСОБА_3.;
представника ОСОБА_4. - ОСОБА_5.;
представника Долинської міської ради - Скуба А.В.,
відповідача - ОСОБА_6. та його
представника - ОСОБА_7.;
представника Управління земельних ресурсів у
Долинському районі - Надівської Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2; ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду від 18 лютого 2008 року, -
встановила:
В жовтні 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. пред'явили позов до Долинської міської ради, ОСОБА_6. про визнання незаконним рішення Долинської міської ради від 15.03.2005 року в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6 площею 141 кв.м. біля житлового будинку АДРЕСА_1; про визнання недійсним державного акту на право власності, виданого
Справа № 22-ц-549/2008 р. Головуючий у 1 інстанції І.М. Андрусів
Категорія 45 Доповідач В.А. Девляшевський
2
відповідачу на цю ділянку; про зобов'язання ОСОБА_6. знести встановлену ним огорожу спірної ділянки та усунення перешкод у користуванні заїздом, підхідною стежкою та криницею, що в АДРЕСА_1.
Позовні вимоги аргументовано тим, що власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 неправомірно, в порушення прав власників інших квартир названого будинку передано у приватну власність прибудинкову ділянку площею 141 кв.м. , на якій розташовані: заїзд до будинку, місток через окіп для такого заїзду, пішохідний прохід та криниця загального користування. Позивачі вказували, що на таку приватизацію землі відповідачу вони згоди не давали. У зв'язку із викладеним просили задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Долинського районного суду від 18.02.2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. відмовлено за безпідставністю вимог.
До такого висновку суд І-інстанції дійшов по тій причині, що позивачами не надано: доказів наявності у них державного акту про право власності чи користування земельною ділянкою навколо згаданого будинку; доказів існування заїзду з АДРЕСА_1
На думку місцевого суду, Долинською міською радою рішення №958-23/2005 року від 15.03.2005 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0, 0141га, яка перебувала у комунальній власності міської ради, прийнято в межах повноважень та з дотриманням вимог ст. 198 ЗК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. посилаються на те, що рішення суду І-інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянти вважають, що суд помилково застосував норми Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", не врахувавши, що таке об'єднання власниками квартир будинкуАДРЕСА_1 не було створено. Тому вважають, що питання щодо використання прибудинкової території та ділянки для обслуговування житлового будинку повинно вирішуватись виключно за згодою співвласників квартир, а у випадку спору - рішенням суду. Скаржники зазначають, що прибудинкова територія багатоквартирного будинку призначена для обслуговування такого будинку, а тому її частина не могла бути виділена власнику однієї з квартир до того ж без згоди власників інших квартир. Також апелянти посилаються на те, що місцевий суд поза увагою залишив факт розташування на спірній ділянці проїзду, проходу; криниці, право користування якими мають всі жильці будинку.
Вважаючи оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим, апелянти просять його скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
3
В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та представник ОСОБА_4. апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали.
Представник Долинської міської ради, ОСОБА_6. та його представник, представник
Управління земельних ресурсів доводи апеляційної скарги заперечили, пояснивши, що
передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_6. відбулась з дотриманням норм
чинного законодавства та без порушення прав та законних інтересів позивачів. На їх думку,
проїзд та прохід позивачів до будинку повинен здійснюватись не з АДРЕСА_1, а з АДРЕСА_2 Тому просили апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 являться п'ятиквартирним.
Земельна ділянка, на якій розташований цей багатоквартирний будинок та прибудинкова територія, визначена копією генерального плану (а. с 46).
Частиною 2 ст. 42 ЗК України встановлено, що у разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Згідно ч.3 названої норми закону порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, належні до них споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
З наявних у справі схем, фотографій вбачається, що на спірній ділянці, яка без згоди власників квартир згаданого будинку міською радою передано у власність ОСОБА_6, влаштовано пішохідний прохід і заїзд у двір будинку з АДРЕСА_1, розташована криниця. Цього відповідач не заперечував.
Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин, міська рада не вправі була передавати у власність ОСОБА_6 спірну ділянку без згоди власників інших чотирьох квартир згаданого будинку.
Крім того, Апеляційним судом з'ясовано, що спірна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_6, прилягає безпосередньо до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.
На думку колегії суддів, така приватизація спірної ділянки порушує не тільки згадані вище норми ЗК України, а й п.3.25 Державних будівельних норм України 1992р. В названій нормі ДБН України зазначено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного
4
ремонту повинна бути забезпечена відстань від найбільш виступної конструкції стіни не менше 1, 0 метра до межі сусідньої ділянки.
Оскільки чинним земельним законодавством України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту з дотриманням державних стандартів і норм, то міська рада при прийнятті рішення щодо передачі у власність спірної ділянки зобов'язана була врахувати названу норму ДБН.
Оскільки суд І-інстанції, відмовляючи у позові, вищенаведені обставини залишив без належної уваги, неправильно застосувавши норми права, постановлене по даній справі рішення не можна вважати законним і обґрунтованим. Тому оскаржене рішення підлягає скасуванню.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1. та інших є обґрунтованими і доведеними об'єктивними доказами, вони підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 42 ЗК України, ст. ст. 218, 307 , 309, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2; ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Долинського районного суду від 18 лютого 2008 року по даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Поновити строк звернення з позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. їх позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним рішення Долинської міської ради рішення №958-23/2005 року від 15.03.2005 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 141 кв.м. , розташованою біля житлового будинку АДРЕСА_1. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 141 кв. м. , розташовану біля будинку АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_6 19 червня 2007 року. Зобов'язати ОСОБА_6 знести огорожу земельної ділянки площею 141 кв.м. , яка прилягає до будинку АДРЕСА_1 та не чинити перешкод у користуванні заїздом, підхідною стежкою та криницею, розташованими на цій ділянці.
5
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня його проголошення.