ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2014 р. Справа № 924/1816/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Колективного підприємства "Хмельницький комбінат будівельних матеріалів" м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 55665грн. 26коп. заборгованості, 12335грн. 92коп. інфляційних втрат, 1940грн. 72коп. 3% річних

Представники сторін:

від позивача Оніщук О.П. - за довіреністю №1 від 22.10.2014р.

Семчишина Н.В. - за довіреністю №1 від 22.10.2014р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 01.12.2014р., порушено провадження по справі №924/1816/14 та призначено справу до розгляду в засідання господарського суду на 17.12.2014р.

Ухвалою суду від 17.12.2014р. розгляд справи відкладено на 26.12.2014р.

Ухвала суду від 17.12.2014р. отримана відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання 26.12.2014р. не з'явився, на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування поданого клопотання заявник наголошує на тому, що не має юридичної освіти, є юридично необізнаним, не має в штаті юриста та потребує юридичної допомоги для надання пояснень по справі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання суд відмовляє у задоволенні останнього виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 01.12.2014р.порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 17.12.2014р. Ухвалою суду від 17.12.2014р. у зв'язку з поданим відповідачем клопотанням розгляд справи відкладено на 26.12.2014р. Зважаючи на строки між порушенням провадження у справі та судовим засіданням 26.12.2014р. суд вважає, що відповідача не був позбавлений можливості обрати особу з фаховими знаннями у галузі права для представництва його інтересів в суді, тобто, відповідач не був позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ст. 28 ГПК України. Така правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанові Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Згідно з абз. 1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом про з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 92225грн. 98коп. заборгованості.

В судовому засіданні 26.12.2014р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 69941грн. 19коп., з яких: 55665грн. 26коп. заборгованості, 12335грн. 92коп. інфляційних втрат, 1940грн. 72коп. 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрат в розмірі 1827грн.

Подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та судом приймається.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору купівлі-продажу № 113/2013 від 19 листопада 2013 року щодо оплати отриманої продукції. Зазначає, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором купівлі-продажу № 113/2013 від 19.11.2013р., видатковими накладними на поставку товару, платіжними дорученнями та прибутковими касовими ордерами про сплату грошових коштів.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19.11.2013р. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) укладено договір №113/2013, згідно з п. 1 якого Виконавець зобов'язується виготовити з власних матеріалів, а Замовник прийняти та оплатити на умовах, значених у договорі залізобетонні вироби, а саме: ПНО 4-63-12 в кількості 100 штук по ціні 1355грн.00коп.

Плата по даному Договору здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, або внесення їх безпосередньо в касу Виконавця. Загальна вартість Продукції по Договору складає 135500грн. Відпуск Замовнику виготовлених Виробів здійснюється з авансовою приплатою 10000грн. Виконавець може надавати Замовнику послуги автотранспортом за окремими замовленнями і оплачує згідно виставлених рахунків за домовленістю сторін (р. 2 договору).

Розділом 3 договору встановлено зобов'язання сторін, так, п. п. 3.1, 3.2 передбачено, що Замовник зобов'язується провести оплату по даному договору до 25 грудня 2013 року. Якщо Покупець не оплатив продукцію в термін вказаний в пункті 3.1 договору, то йому до суми боргу нараховується 3% місячних від суми неоплаченої продукції.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.2 встановлено, що будь - які зміни умов Договору узгоджуються сторонами, оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатком №1 до договору №113/2013 від 19.11.2013р. сторони змінили п. 1 та п. 2.2 договору №113/2013 та виклали їх у наступній редакції:

п. 1: Виконавець зобов'язується виготовити з власних матеріалів, а Замовник прийняти та оплатити на умовах, значених у договорі залізобетонні вироби, а саме: ПНО 4-63-12 в кількості 100 штук по ціні 1355грн. 00коп. та 20 м3 газобетонних блоків розміром 200х300х600мм по ціні 750грн./м3.

п. 2.2: Загальна вартість Продукції по Договору складає 150500грн.

Додаток до договору підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Позивач на виконання договору поставив відповідачу товар на загальну суму 102665,26грн., що підтверджується видатковими накладними: №3363 від 22.11.2013р. на суму 11880грн., №3467 від 26.11.2013р. на суму 84010,24грн., №46 від 17.01.2014р. на суму 6775,02грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію на загальну суму 47000грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №37 від 19.11.2013р. на суму 10000грн., №47 від 20.12.2013р. на суму 5000грн., №58 від 18.04.2014р. на суму 2000грн., №72 від 31.07.2014р. на суму 5000грн., №63 від 06.05.2014р. на суму 5000грн.; прибутковими касовими ордерами: від 26.12.2013р. на суму 5000грн., від 27.03.2014р. на суму 10000грн., від 05.05.2014р. на суму 5000грн.

Як вбачається з гарантійного листа від 22.11.2013р. відповідач гарантував проплату по договору №113/2013 від 19.11.2013р. до 20.12.2013р.

Позивач направляв відповідачу претензії №195 від 30.09.2014р. та №209 від 31.10.2014р. з актами звіряння. Відповідач отримував їх, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції, проте залишив останні без відповіді.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 55665грн. 26коп. заборгованості.

За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 12335грн. 92коп. інфляційних втрат та 1940грн. 72коп. 3% річних.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №113/2013 виконав, поставивши товар на загальну суму 102665,26грн., проте відповідач за отриманий товар у визначені договором строки в повному обсязі не розрахувався.

Факт прострочення виконання зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 55665грн. 26коп., а також не спростовано факту отримання товару на зазначену суму.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 55665грн. 26коп. заборгованості за поставлений товар обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи визначені сторонами строки оплати товару, дати проведених відповідачем часткових оплат, заявлені позивачем періоди нарахування, перевіривши вірність проведених позивачем розрахунків, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 12335грн. 92коп. інфляційних втрат та 1940грн. 72коп. 3% річних правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Колективного підприємства "Хмельницький комбінат будівельних матеріалів" м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про стягнення 69941грн. 19коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Колективного підприємства "Хмельницький комбінат будівельних матеріалів" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 16, код 03576806) 55665грн. 26коп. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 26коп.) заборгованості, 12335грн. 92коп. (дванадцять тисяч триста тридцять п'ять гривень 92коп.) інфляційних втрат, 1940грн. 72коп. (одна тисяча дев'ятсот сорок гривень 72коп.) 3% річних, 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.12.2014р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 16);

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням АДРЕСА_1