Справа №295/16039/14-ц

Категорія 26

2/295/3810/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Зоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за договором позики від 15.04.2013 року він передав відповідачу грошові кошти в сумі 3000,00 дол. США, а за договором позики від 30.07.2013 року - 5000,00 дол. США, а всього 8000,00 дол. США, і на підтвердження фактичного отримання коштів позичальником надано розписки від 15.04.2013 року та від 30.07.2013 року, згідно яких він зобов'язався повернути грошові кошти до 15.06.2013 року та до 30.09.2013 року. Однак кошти не повернув. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 8000,00 дол. США, що станом на 16.10.2014 року еквівалентно 103611,56 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце рогляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав письмову заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце рогляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за письмовою згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів згідно статей 224-226 ЦПК України та у відсутності сторін відповідно до статей 158, 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.­

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) предає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 15.04.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого позивач передав у позику відповідачеві грошові кошти у розмірі 3000,00 дол. США, які відповідач зобов'язався повернути позивачу до 15.06.2013 року, що підтверджується письмовою розпискою. 30.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено ще один договір позики, за яким позивач передав у позику відповідачеві грошові кошти у розмірі 5000,00 дол. США, які відповідач зобов'язався повернути позивачу до 30.09.2013 року, що також підтверджується письмовою розпискою. Однак грошові кошти боржник позивачу не повернув.

Таким чином, умови договорів позики щодо повернення грошових коштів відповідачем не виконано, оскільки ним не надано суду доказів повернення позивачу отриманої в позику суму грошових коштів за договорами.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 8000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.10.2014 року еквівалентно 103611,56 грн.

Враховуючи, що позивач згідно посвідчення серії А № 436461 відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), у зв'язку з чим звільнений від сплати судового збору, тому за правилами ч. 3 ст. 88 ЦПК України в дохід держави з відповідача підлягає стягненню 1036,12 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 158, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) заборгованість за договорами позики у сумі 8000,00 дол. (вісім тисяч доларів) США, що за курсом НБУ еквівалентно 103611,56 грн. (сто три тисячі шістсот одинадцять гривень п'ятдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 1036,12 грн. (одна тисяча тридцять шість гривень дванадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенцова