Судове рішення #4033829

Справа № 1-147/08   

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

06 лютого 2008 року                                                                                     м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючого - судді                                                      Куцкір Ю.Ю.                

при секретарі                                                                  Пак М.М.

з участю прокурора                                                       Бринчак О.І.

підсудного                                                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні вАДРЕСА_3 кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканцяАДРЕСА_1, Закарпатської області, українця, громадянина України,ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, раніше не судимого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.366 ч.1, 172 ч.1 КК України,

 

встановив:

 

ОСОБА_1, будучи, згідно свідоцтва серії ІНФОРМАЦІЯ_4 від року, зареєстрованим фізичною особою-підприємцем, яка займається дрібним ремонтом та торгово-посередницькою діяльністю, який, відповідно до довідки Мукачівського районного центру зайнятості від 05.10.2007 року за №624, протягом 2005-2007 років, використовує найману працю, а тому є службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції з прийняття та звільнення найманих працівників, організацію та координації їх роботи на постійній основі, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій, на умовляння ОСОБА_2., яка проживає у АДРЕСА_2Мукачівського району, перебуваючи 13.12.2005 року у АДРЕСА_1, Закарпатської області, склав і видав, завідомо неправдиву і фіктивну довідку про доходи №4 від вказаної дати, про те, що гр. ОСОБА_2. працювала у приватного підприємця ОСОБА_1 на посаді маляра та, за період з червня по листопад 2006 року, їй нараховано заробітну плату у розмірі 11 500 грн., з якої утримано 1845 грн. 20 коп. податку і виплачено, в якості заробітної плати 9604 грн. 80 коп., хоча гр. ОСОБА_2. працювала у приватного підприємця ОСОБА_1 неофіційно, без укладення трудового або будь-якого іншого договору, податки з отримуваної заробітної плати і страхові внески до Пенсійного та інших соціальних фондів на останню ОСОБА_1 не сплачував, наказ про прийняття та звільнення з роботи не видавав, будь-які записи до трудової книжки ОСОБА_2. не здійснював, заробітну плату ОСОБА_2. отримувала у розмірі 700-800 грн. на місяць, а тому розмір її заробітку також є завищеним приватним підприємцем ОСОБА_1, а довідка про доходи №4 від 13.12.2006 року - підробленою. В подальшому ОСОБА_2. подала довідку про доходи №4 від 13.12.2006 року до Закарпатської філії "Закарпатської дирекції" Акціонерного товариства "Індекс банк" та отримала кредит у розмірі 15 000 грн., який на даний час, не сплачує, а інтересам банку заподіяно шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_1, будучи згідно свідоцтва серії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.07.2005 року, зареєстрованим фізичною особою-підприємцем, яка займається дрібним ремонтом та торгово-посередницькою діяльністю, який, відповідно до довідки Мукачівського районного центру зайнятості від 05.10.2007 року за №624, протягом 2005-2007 років, використовує найману працю, а тому є службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції з прийняття та звільнення найманих працівників, організацію такоординації їх роботи на постійній основі, діючи умисно, у свідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій, перебуваючи уАДРЕСА_1, Закарпатської області, за місцем свого постійного проживання та юридичною адресою приватного підприємства, протягом 2006 року, вчинив грубе порушення законодавства про працю. Відповідно до акту перевірки державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Закарпатській області Мельничук Р.В. за №07-03-24/1079 від 15.11.2007 року ОСОБА_1 в порушення Наказу №114 від 22.05.1996 року "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками та службовцями по заробітній платі", Наказу Міністерства статистики України "Про затвердження первинних форм типового обліку" за №253 від 09.10.1995 року не вів типові форми первинного обліку, а саме табелі обліку робочого часу та відомості нарахування і виплати заробітної плати найманим працівникам в порушення ст. 24 Закону України „Про оплату праці", ст. 115 Кодексу законів про працю в Україні виплачував заробітну плату найманим працівникам один раз на місяць. Крім того ОСОБА_1, в порушення ч.1 п.6 ст. 24 КЗпПУ, не зареєстрував трудовий договір з ОСОБА_2. у державній службі зайнятості, в порушення ст.74, 75 КЗпПУ не надавав найманим працівникам щорічну оплачувану відпустку, чим скоїв грубе порушення законодавства про працю.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 вину свою в скоєнні злочинів визнав повністю і пояснив суду, що він був зареєстрованим приватним підприємцем у 2005 році за напрямком діяльності дрібний ремонт, оптова та роздрібна торгівля, інші види діяльності. Приватним підприємцем він був зареєстрованим за його домашньою адресою АДРЕСА_1. Допомогу у веденні бухгалтерського обліку йому надавала особа на ім'я "ІНФОРМАЦІЯ_5", яка проживає уАДРЕСА_3. З вказаною особою він трудовий договір не укладав, вона надавала йому допомогу у складанні бухгалтерської звітності за усною домовленістю. Вказана особа проживає уАДРЕСА_3 де саме він не знає. З нею він зв'язувався по телефону, однак, всі фінансові та бухгалтерські документи він підписував особисто.

На початку 2006 року він мав на меті відкрити кафе у АДРЕСА_4. Про відкриття кафе він домовився з директором банку ОСОБА_3. Проект договору оренди був направлений в м. Київ, оскільки ОСОБА_3. не мала компетенції підписувати договори такого виду. Оскільки, погодження договору оренди не було, то він працював на підставі домовленості. Він завіз обладнання та здійснив ремонт приміщення. Кафе працювало біля 6 місяців, а саме до листопада 2006 року. У кафе у нього працювала ОСОБА_2. з червня по листопад місяць 2006 року. Так як, не було договору оренди, то він не уклав офіційно трудовий договір з ОСОБА_2., а вона працювала у нього неофіційно та отримувала заробітну плату біля 700 - 900 грн.. ОСОБА_2. він знає, вона проживає у сусідньому селі. У грудні 2006 році до нього звернулася ОСОБА_2. та повідомила, що їй необхідні гроші для ремонту будинку. Він розповів їй, що гроші можна отримати в AT "Індекс Банк", але для цього треба довідку про доходи. Через деякий час він з ОСОБА_2. пішов поцікавитися чи можна взяти кредит. У банку їм повідомили, що необхідно довіку про доходи. Коли вони вийшли з банку, та поверталися додому, то ОСОБА_2. попросила його видати їй довіку про доходи. Однак, він не хотів видавати вказаної довідки, бо не укладав з ОСОБА_2. трудового договору, а заробітну плату виплачував їй неофіційно. Крім, того у довідці необхідно було вказати велику суму коштів. Але ОСОБА_2. знову його просила видати їй довідку про доходи і він обіцяв їй подумати. Наступного дня 13.12.2006 року, зранку, перебуваючи вдома у АДРЕСА_1 Мукачівського району він виписав довідку про доходи №4 від вказаної дати на ОСОБА_2. у якій зазначив, що вона працювала у нього на посаді маляра та отримувала заробітну плату у розмірі від 1800 грн. до 2100 грн., а всього за період з червня 2006 року по листопад 2006 року їй нараховано заробітну плату у розмірі 11500 грн. та виплачено фактично на руку 9604 грн. 80 коп. Вказану довідку він засвідчив своїм підписом та проставив відтиск круглої печатки ПП ОСОБА_1, після чого передав ОСОБА_2. В подальшому ОСОБА_2. оформила 14.12.2006 року у ЗД AT "Індекс Банк" кредит на загальну суму 15 000 грн., який вона не сплачує.

Підсудній в скоєному чисто сердечно розкаявся і просить суд суворо його не карати.

Заслухавши думку прокурора, підсудного, суд вважає за можливе згідно ст. 301-1 КПК України обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, роз'яснивши процесуальні наслідки передбачені ст. 299 КПК України.

Крім повного визнання вини, вина ОСОБА_1 стверджується показами свідків

ОСОБА_2. (а.с. 121-123), ОСОБА_4. ( а.с.124-126), ОСОБА_3. (а.с. 152-153) які

вони дали на досудовому слідстві, а також:                                                       

· заявою директора ЗД AT "Індекс Банк"                 (а.с. 8),                               

· актом перевірки державного інспектора праці    (а.с. 14-15),

· довідка про доходи № 4                           (а.с.66),

· явка з повинною ОСОБА_1                                     (а.с. 105-106).

· інші матеріали справи                                                (а.с. 1-5),

За таких обставин суд вважає, що дії підсудного кваліфіковано за ст.366 ч.1 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, та ст.172 ч.1 КК України, як інше грубе порушення законодавства про працю вірно та в судовому засіданні підтвердилися повністю.

При обранні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, всі обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, підсудній скоїв злочин середньої тяжкості, вину свою визнав повністю, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.                                   

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат не має.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

 

засудив:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину:

·   за   ст. 366 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

·   за ст. 172 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 510 (п'ятсот десять) грн.

У відповідності до ст. 70 п.1 КК України суд шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначає підсудному ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

До вступу вироку в закону силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ - довідку №4 від 13.12.2006 року - залишити у справі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат не має.                                                                                        

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення через Мукачівський міськрайонний суд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація