760/26079/14-ц

2-о-279/14

Солом'янський районний суд м. києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Грінченко Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, -

В С Т А Н О В И В:

02.12.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей, мотивуючи її тим, що з 09.08.1996 перебувають у шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте вони вже протягом року проживають окремо через протилежні погляди на сімейне життя і різні характери, спільного господарства не ведуть, шлюбно-сімейних відносин не підтримують, мають роздільний бюджет, тому за спільною згодою вирішили розірвати шлюб.

Заявниками досягнуто згоди щодо постійного поживання спільної дитини з матір'ю, батько бере на себе обов'язок приймати участь у вихованні та утриманні дитини.

29.12.2014 заявниками подано до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини заяви про розірвання шлюбу, приходжу до висновку, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 N 11 розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом достовірно встановлено, що 09.08.1996 відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, після шлюбу прізвище ОСОБА_2, на підтвердження чого видано Свідоцтво про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1, актовий запис № 449.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у заявників народилася дочка - ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим Відділом РАГС Залізничного району м. Києва від 19.05.1998, актовий запис № 440.

02.12.2014 заявники звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу.

Зі змісту заяви вбачається, що близько року заявники проживають окремо, не ведуть спільне господарство, мають роздільний бюджет. Спорів щодо порядку виховання та утримання дитини між заявниками немає. Матеріали справи свідчать про те, що заявники не мають намір відновлювати сім'ю, досягли згоди щодо усіх питань, пов'язаних з розірванням шлюбу. За таких обставин суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається і шлюб між ними має бути розірваний.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 110, 109 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 09.08.1996 року між 18.09.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, місце реєстрації: Відділ реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва, актовий запис № 449 - розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва.

Суддя В.С. Кицюк