ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.06 | Справа №АС9/341-06. |
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс”,м. Суми.
До відповідачів:
1. Виконавчого комітету Сумської міської ради.
2. Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради.
Про визнання недійсним рішенням.
Суддя ЛУЩИК М.С.
За участю секретаря с/засідання Н.М.Котенко
Представники:
Від позивача: Третьяков С.М., доручення № 940 від 08.11.05р.
Від 1-го відповідача: Чірка Є.В., довіреність № 4Д-06 від 03.05.06р.
Від 2- го відповідача: Чірка Є.В., довіреність № 483 від 10.07.06р.
Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Суть спору: позивач просить визнати недійсними п.2.2 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 15 від 24.01.2006 року “Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.2005 року № 179, від 26.07.2005 року № 387, від 15.08.2005 року № 440 та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.2005 року № 570 “Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми”.
Позивач, з дотриманням вимог ст. 51Кодексу Адміністративного судочинства України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати нечинними п.2.2. рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 15 від 24.01.2006 року “Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.2005 року № 179, від 26.07.2005 року № 387, від 15.08.2005 року № 440 та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.2005 року № 570 “Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми”.
Другий відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 15 від 24.01.2006 року “Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.2005 року № 179, від 26.07.2005 року № 387, від 15.08.2005 року № 440 та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.2005 року № 570 “Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми” прийнято правомірно та відповідає вимогам чинного законодавства.
Перший відповідач відзив на позов не подав, представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:
24 січня 2006р. виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято рішення № 15 „Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.05р. №179, від 26.07.05р. №387, від 15.08.05р. №440, та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.05р. №570 „Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми”
Пунктом-2.2. рішення № 15 було внесено доповнення до рішення міськвиконкому № 570 від 25.10.2005р. „Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг” з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми"" - згідно якого, виключно для ТОВ „Сумикомунтранс" пропонувався строковий договір „Про надання комунального замовлення з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" терміном на 3 місяці.
Позивач вважає п.2.2. рішення №15 від 24.01.2006р. стосовно ТОВ „Сумикомунтранс" такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та прийняті із грубим порушенням останнього.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.05. 2004р. відповідачем було прийнято рішення №308. яким було затверджено результати проведеного 27.04.2004р. конкурсу по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій, що перебувають в комунальній формі власності - згідно затверджених Відповідачем результатів конкурсу - ТОВ ..Сумикомунтранс" було визнано переможцем по житловому фонду КП .,ДЄЗ Зарічного району". У вимогах конкурсу по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій, в якому приймав участь ТОВ „Сумикомунтранс", в рішенні МВК №308 і в подальших рішеннях міськвиконкому, які стосувались ТОВ „Сумикомунтранс" не було встановлено яких-небудь часових обмежень щодо його діяльності пов'язаної з обслуговування житлового фонду.
Постановою господарського суду Сумської області від 25.01.2006р. по справі №АС 9/608-05 - ТОВ „Сумикомунтранс" визнано єдиним виконавцем робіт з утримання житлового фонду, який воно отримало в обслуговування за результатами конкурсу і ніяких часових чи інших обмежень стосовно провадження діяльності з обслуговування житлового фонду м .Суми ТОВ Сумикомунтранс" в даний час не має.
Крім того, як вважає позивач, міськвиконком Сумської міської ради, приймаючи рішення №15 від 24.01.2006р. в частині доповнення рішення п.2.2. - жодних обґрунтованих підстав для обмеження строку діяльності по обслуговуванню житлового фонду виключно для ТОВ „Сумикомунтранс" не мало.
ТОВ „Сумикомунтранс" є самостійним господарюючим суб'єктом, майнові
права якого захищаються законом (ст.25, 147 ГК України, ст.4 Закону України „Про
захист економічної конкуренції"), а в той же час всі дії другого відповідача ведуть до порушення охоронюваних законом прав ТОВ ..Сумикомунтранс".
Згідно ч.2 ст.4 Закону України ..Про захист економічної конкуренції" та ч.2
ст.25 ГК України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що
регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або
вчиняти дії. що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи
іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів
господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції, зобов'язані
сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть
мати негативний вплив на конкуренцію, а за порушення цього законодавства - органи
місцевого самоврядування, у відповідності до ох..11 Закону України „Про місцеве
самоврядування" несуть відповідальність за рішення які суперечать чинному
законодавству України.
15.08.2005р. відповідачем раніше вже приймалось рішення №440, яким вносились зміни до рішення №387 - також містило п. 1.3., яким відповідач намагається за відсутності підстав - в односторонньому порядку розірвати договірні відносини щодо обслуговування житлового фонду з ТОВ ..Сумикомунтранс".
Таким чином, відповідачі продовжують приймати і намагатися виконувати рішення, які містяться ознаки правопорушення, які передбачені ч.2 ст.4; ст..15 Закону України ..Про захист економічної конкуренції" ч.2 ст.25 ГК України і ці дії порушують права та інтереси ТОВ ..Сумикомунтранс".
Відповідно ст.,18. п.12 ст. 30 Закону України ..Про місцеве самоврядування" відповідач і його уповноважені органи можуть будувати взаємовідносини із підприємствами не комунальної власності виключно на договірних умовах. Рішення органів місцевого самоврядування повинні прийматися у відповідності до діючого в Україні законодавства, а згідно ст.18 Закону України “Про місцеве самоврядування" порядок укладання договорів між юридичними особами врегульований Господарським і Цивільним кодексами України.
Управління житлово-комунального господарства був запропонований ТОВ „Сумикомунтранс" договір не враховував в повній мірі інтереси ТОВ „Сумикомунтранс" та мешканців житлових будинків, а його зміст не відповідав вимогам законодавства і містив ознаки неправомірної угоди (ст. 30 ГК України).
ТОВ ..Сумикомунтранс" ознайомившись із зазначеним проектом договору і у відповідності до чинного законодавства, яке регулює порядок укладання договорів погодило наданий проект договору разом із протоколом розбіжностей, в якому надало обґрунтування необхідності включення до зазначеного проекту договору доповнень.
03.03.2006р. ТОВ ..Сумикомунтранс" отримало лист від УЖКГ разом із протоколами узгодження розбіжностей, який по своєму змісту таким не являється, тому що всі запропоновані ТОВ ..Сумикомунтранс" пропозиції та уточнення до договору „На надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території" були відкинуті без обґрунтування.
Таким чином, суд вважає, що відповідач в порушення положення ч.1 та п.6 ч.2 ст. 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції", ст..25 ГК України неправомірно вніс п.2.2. до рішення №15 „Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.05р. №179, від 26.07.05р. №387. від 15.08.05р. №440 та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.05р. №570 „Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми", чим порушив житлове і антимонопольне законодавство.
Відповідно до ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зважаючи на те, що відповідач не надав обґрунтованих доказів щодо правомірності оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає вимоги позивача щодо визнання нечинними п.2.2. рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 15 від 24.01.2006 року “Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.2005 року № 179, від 26.07.2005 року № 387, від 15.08.2005 року № 440 та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.2005 року № 570 “Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми” правомірними.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинними п.2.2. рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 15 від 24.01.2006 року “Про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.04.2005 року № 179, від 26.07.2005 року № 387, від 15.08.2005 року № 440 та внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.2005 року № 570 “Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми”.
3.Стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради (40030, м. Суми, площа Незалежності,2; код 0457942) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс” (40007, м. суми, вул. Менжинського, 3; код 05514620) 03 грн. 40 коп. витрат по державному миту.
4.Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
5. Роз’яснити сторонам, що Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК.
Повний текст постанови підписано 18.07.2006 року