Справа №442/6532/14-ц
Провадження №2/442/2126/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді: Коваля Р.Г.
з участю секретаря: Далявської Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
встаНовив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, в якому просить визнати за нею право власності на садовий будинок АДРЕСА_1, після смерті її батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/3 ідеальну частку у праві власності на квартиру під АДРЕСА_2, земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 та садовий будинок АДРЕСА_1. У встановлений законом термін та порядок, вона звернулася до нотаріальної контори з питань оформлення спадщини, оскільки вона є єдиним спадкоємцем. 16.09.2013 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її батька на 1/3 ідеальну частку у праві власності на квартиру під АДРЕСА_2, та 23.06.2014 року, вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1. Проте їй було роз'яснено, що отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок неможливо, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно та рекомендовано звернутися до суду. Враховуючи те, що відсутні будь які правовстановлюючі документи на вищевказаний будинок, оскільки батько у зв'язку з похилим віком не мав можливості виготовити і оформити правовстановлюючі документи на вищевказаний садовий будинок, вона використала всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, а також те, що нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька, тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивача адвокат ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явився, подав суду заяву у якій зазначає, що позовні вимоги своєї довірительки підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити, та проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти постановлення заочного рішення.
Представник відповідача виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області у судове засідання не з'явився хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у його відсутності не надав, заперечень на позовну заяву відповідачем в суд подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 169, 224 ЦПК України приходить до переконання про можливість розглянути справу на підставі наявних доказів, постановивши заочне рішення.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ст. 197 ч. 2 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, так як вимоги позивача є законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Матеріалами цивільної справи встановлено, що ОСОБА_2, який був батьком позивача ОСОБА_1, у відповідності до копії свідоцтва про народження останньої, серії НОМЕР_1 від 25.01.1966 року - помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2, серії НОМЕР_2 від 22.08.2012 року.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ за № 517657 від 30.10.2007 року та витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-4600863592013 від 12.12.2013 року вбачається, що земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1, належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Згідно наявного у матеріалах справи технічного паспорта на садовий (дачний) будинок від 20.06.2013 року, що знаходиться у АДРЕСА_1, вбачається, що його власником був покійний ОСОБА_2
У відповідності з Листом Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року № 24-753/0/1-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
За змістом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, право на спадкування по закону виникло у позивача ОСОБА_1, як у доньки померлого.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Оскільки протягом встановлено законом строку спадкоємець - позивач не заявила про відмову від спадщини, то на підставі п. п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадщина, незалежно від часу її прийняття, належить спадкоємцеві з часу її відкриття.
Враховуючи вищенаведене та те, що після смерті батька позивача відкрилася спадщина, до складу якої входить садовий будинок АДРЕСА_1, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане майно, а також те, що позивач має право на спадкування за законом, вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, будь-яких обставин, що суперечать закону, порушують права, свободи чи інтереси інших осіб не встановлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок АДРЕСА_1, після смерті її батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.
Суддя: Р.Г. Коваль