Дата документу Справа № 235/4215/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 235/4215/14-к Головуючий у 1 інстанції Коваленко В.О.

Провадження №11-кп/778/1544/14 Доповідач у 2 інстанції Гриценко С.І.

Категорія ст. 309 ч. 2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

секретаря Солякової С.Г.

розглянула в м.Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2014 року, яким затверджено угоду від 11 вересня 2014 року між прокурором прокуратури м. Краматорська Донецької області та підозрюваним ОСОБА_2 та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Краматорська Донецької області, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 18 лютого 1996 року Краматорським міським судом за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140 КК України, на підставі ст. 42 КК України (у редакції 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 09 серпня 2001 року Краматорським міським судом за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 196-1 КК України, на підставі ст. 42, 43 КК України (у редакції 1960 р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

3) 23 січня 2003 року Дружковським міським судом за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

4) 31 липня 2008 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

5) 16 лютого 2009 року Київським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

6) 11 квітня 2013 року Краматорським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України та йому призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11 квітня 2013 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 залишено тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області.

Строк тримання під вартою обчислено з 29 серпня 2013 року.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 24 серпня 2013 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, на полі біля кладовища в районі селища Новоселівка у м. Краматорську Донецької області зірвав чотири куща дикорослої коноплі, тим самим незаконно, повторно придбав наркотичний засіб, який залишив на вказаному полі для просушування.

26 серпня 2013 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 прийшов до місця залишення раніше незаконно придбаного наркотичного засобу, який склав його до білого мішку, тим самим став незаконно, повторно зберігати особливо небезпечний наркотичній засіб - канабіс для особистого вживання без мети збуту.

Після цього, перебуваючи в зазначеному місці, ОСОБА_2 побачив окремо розташований кущ дикорослої коноплі та квіти. ОСОБА_2 руками зірвав один кущ дикорослої коноплі та розташовані поряд з ним квіти, які склав у букет, тим самим став незаконно, повторно зберігати особливо небезпечний наркотичній засіб - канабіс без мети збуту.

Незаконно придбані наркотичні засоби ОСОБА_2 переніс до місця мешкання свого знайомого ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2.

Цього ж дня, приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_2, зберігаючи при собі раніше незаконно придбаний наркотичний засіб, спільно із ОСОБА_3, якому не було достовірно відомо про злочинний умисел ОСОБА_2, на автомобілі «Рено 19», державний номер НОМЕР_2, служби таксі « 1561», під керуванням водія ОСОБА_4, якому не було достовірно відомо про злочинний умисел ОСОБА_2, перевіз незаконно придбаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3, таким чином, здійснивши повторне, незаконне перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу без мети збуту. В цьому місці між ОСОБА_2 та водієм такси ОСОБА_4 за фактом сплати за проїзд у автомобілі таксі виникла суперечка та був викликаний другий автомобіль ГАЗ 31105, державний номер НОМЕР_1, служби такси « 1561» під керуванням ОСОБА_5. Приблизно о 14-00 годині, ОСОБА_5 під'їхав до будинку 15, розташованому по вул. Катеринича в м. Краматорську, де ОСОБА_2, зберігаючи при собі раніше незаконно придбаний наркотичний засіб, переніс його з автомобіля «Рено 19», державний номер НОМЕР_2, служби такси « 1561», під керуванням водія ОСОБА_4 до автомобіля ГАЗ 31105, під керуванням ОСОБА_5 В цей час, за фактом сплати за проїзд, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виникла суперечка, в наслідок чого, були викликані робітники міліції. Після чого, ОСОБА_2 втік, а ОСОБА_5 дістав з автомобіля білий мішок з рослинною речовиною зеленого кольору з характерним запахом коноплі та поклав його на задній багажник автомобіля ГАЗ 31105. Букет квітів, що знаходився у вказаному автомобілі, він кинув на землю.

26 серпня 2013 року у період часу з 14 години 40 хвилин до 15 години 30 хвилин співробітниками міліції в ході огляду місця події, на задньому багажнику автомобіля ГАЗ 31105, державний номер НОМЕР_1, виявили білий мішок із синтетичного матеріалу з рослинною речовиною зеленого кольору з характерним запахом коноплі, який є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, загальною масою 370 г. (маса каннабісу в перерахунку на суху речовину становить 343 г.), та букет квітів з особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, загальною масою 116 г. (маса каннабісу в перерахунку на суху речовину становить 35,8 г.), який ОСОБА_2 незаконно, повторно придбав, перевіз та зберігав без мети збуту.

В апеляційній скарзі обвинувачений порушує питання про зміну вироку в частині призначеного покарання та звертає увагу на всі пом'якшуючі відповідальність обставини, зокрема, сприяння слідству у розкритті злочинів, на ту обставину, що на обліку у нарколога не перебуває та вважає, що в його діях відсутня тяжкість вчиненого злочину. Просить призначити менш суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який вважав, що вирок підлягає скасуванню, розглянувши матеріали справи та дослідивши посилання, що наведені в апеляції, колегія суддів частково задовольняє апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються, окрім іншого, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Відповідно до ч. 4 ст. 474 КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, окрім іншого, чи цілком він розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд повинен перевірити угоду на відповідність вимогам КПК.

Цих вимог закону при затвердженні угоди суд не дотримався.

Як вбачається з угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, сторони погодились на призначення покарання останньому за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. Про згоду на таку міру покарання свідчить підпис обвинуваченого ОСОБА_2 (а.пр. 33), що ним і було підтверджено в судовому засіданні, згідно звукозапису.

Разом з тим, вироком суду, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, призначено остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 років позбавлення волі, що не було враховано прокурором при узгодженні покарання і затвердженні угоди та залишено суддею поза увагою під час судового розгляду.

Крім того, в зазначеній угоді, в порушення ч. 2 ст. 472 КПК України, якою передбачено, що в угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін, не вказано дату її укладення та вона не містить всіх підписів обвинуваченого (а.пр. 34).

За таких обставин, вирок не відповідає вимогам ст. 475 КПК України.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні вироку на підставі угоди допустив такі істотні порушення вимог КПК України, які перешкоджали винести законне і обґрунтоване рішення, то оскаржуваний вирок на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду зі скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження.

Так як угода про визнання винуватості між прокурором прокуратури м. Краматорська Донецької області та підозрюваним ОСОБА_2 укладена під час судового провадження, тому матеріали провадження необхідно направити до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку.

Оскільки вирок скасовується у зв!язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону колегія суддів не обговорює питання призначеного судом покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2014 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 скасувати, а матеріали провадження направити до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області для проведення судового провадження у загальному порядку.

Дана ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: 1. 2. 3.