Справа № 171/861/14-ц

2/171/485/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"30" вересня 2014 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Хоруженко Н.В.,

при секретарі - Ровній Н.А.,

за участі - представника позивача - Метлюх Н.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») 27.03.2014 року звернувся до Апостолівського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та обґрунтовував позовні вимоги тим, що Відповідно до укладеного договору № б/н від 24.05.06 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) отримав кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджусться підписом у заяві. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту погашення заборгованості по кредиту сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гри. + 5% від суми позову Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. На підставі ст.. ст.. 634, 599, 526,527, 530, 509, 1050, 1054 ЦК України просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 13.03.2014 року - 27424,37 грн., яка складається з наступного:

- 3569,02 грн. - заборгованість за кредитом;

- 22073,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500.00 грн. штраф (фіксована частина).

- 1282,11 грн.. - штраф (процентна складова).

Відповідачем ОСОБА_2 надано заперечення проти позову, згідно яких просить в позові відмовити, оскільки позивач пропустив строк позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» Метлюх Н.С., яка діяла на підставі довіреності, позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві, оскільки строк дії договору не закінчився, так як не надано заяв про припинення договору, відповідач мав можливість отримати нову карту, зобов'язання належним чином не виконав, а тому строк позовної давності не пропущено.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, пояснив, що дійсно на той час працював у прокуратурі, отримував кредити, проте останній платіж по картці здійснено в 2009 році, з вимогами повернути кредит до відповідача ніхто не звертався, тому сплинув строк позовної давності, про застосування його наслідків відповідачем заявлено у запереченнях проти позову, тому це є підставою для відмови в позові.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами, приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.526,530 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини.

24.05.06 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правій надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг. Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банкой. Договір, підтверджусться підписом у заяві.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту погашення заборгованості по кредиту сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Зокрема в заяві на отримання кредиту вказано, що погашення заборгованості здійснюється щомісячно.

Як видно з розрахунку заборгованості, починаючи з 27.05.06 року відповідач періодично знімав грошові кошти з рахунку, вносив кошти на рахунок, а останнє зняття кредитних коштів здійснено 12.06.06 року.

А отже з цього часу з 12.06.06 року у відповідача виник обов'язок здійснювати щомісячно погашення заборгованості, процентів та комісій, який він належним чином не виконував і останнє погашення заборгованості здійснив 17.06.07 року, проте повністю кредитну заборгованість не погасив і сальдо поточної заборгованості за кредитом становило 2502,38 грн., сальдо простроченої заборгованості становило 1066,64 грн..

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Суд вважає, що з моменту здійснення останнього погашення заборгованості у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язання та з цього часу у позивача виникло право на звернення до суду за захистом своїх прав.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 ЦК України ч.5 - за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до вимог статті 266 ЦК України, - зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 267 ЦК України ч.4 - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Сама по собі умова договору про дію договору до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не може розглядатися як доказ установлення строку дії договору, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, перебіг позовної давності починається з часу не виконання зобов'язання відповідачем.

Суд вважає, що строк у межах якого банк мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого права становить - з 17.06.07 року по 17.06.2010 року, оскільки останнє погашення кредиту відбулось 17.06.07 року та з цього часу відповідач кредитною карткою не користувався та заборгованість не сплачував.

Таким чином, позов було пред'явлено після спливу строку позовної давності після 17.06.10 року - 27.03.14 року.

Позивач - банк не заявив суду щодо поновлення строку позовної давності. З матеріалів справи не вбачається підстав для визнання пропуску строку банком з поважних причин. Позивач - банк продовжував щомісячно нараховувати проценти та штрафні санкції за прострочення зобов'язання по поверненню кредитних коштів після припинення відповідачем здійснення операцій по кредитній картці, що свідчить про обізнаність позивача про порушення свого права. Відповідач у заяві до суду першої інстанції просив застосувати до спірних правовідносин сплив позовної давності і за цих підстав відмовити у задоволенні позову.

Посилання представника позивача на пролонгацію договору відповідно до Умов надання банківських послуг не заслуговують на увагу, оскільки право позивача на звернення до суду виникло в липні 2007 року, тобто з часу нездійснення відповідачем чергового платежу та не було реалізоване банком протягом наступних трьох років.

Тому, суд вважає, що право банку на отримання суми боргу за кредитним договором від відповідача є доведеним, але таке право не підлягає захисту у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

На підстав викладеного у задоволенню позову слід відмовити, з цих підстав не підлягають стягненню з відповідача судових витрат.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н. В. Хоруженко