ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"19" грудня 2006 р. Справа № 425/12-06
Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О., за участю секретаря судового засідання Шелест В.О. розглянувши матеріали справи
за позовом | державної податкової інспекції у Богуславському районі, м. Богуслав |
до | приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Іванівське”, с. Іванівка, Богуславський район |
про | стягнення 41269,13грн. |
За участю представників сторін: |
від позивача | Гончаров М.О. довіреність №8036 від 10.11.2006р. |
від відповідача | Федоренко В.М. довіреність №297 від 27.11.2006р. |
Обставини справи:
Господарським судом порушено провадження у справі за позовом державної податкової інспекції у Богуславському районі до приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Іванівське” про стягнення 41269,13грн.
Позивач просить суд позов задовольнити, оскільки відповідач порушив вимоги Закону України „Про систему оподаткування”, ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон) внаслідок чого за ним утворилася заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Ухвалою суду від 28.11.2006р. сторін зобов’язано провести звірку розрахунків.
19.12.2006р. позивачем в судовому засіданні подано заяву №9106 від 18.12.2006р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він зменшив позовні вимоги на суму 1900,00грн.
Відповідач проти позову заперечував та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов визнав частково на суму 20635,13грн. Щодо решти позовних вимог, відповідач зазначає, що підприємством відповідача частково сплачена заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 14297,00грн. Крім того, відповідач у своїх запереченнях вказує на те, що 6337,00грн. підлягає списанню у зв’язку із закінченням строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне орендне сільськогосподарське підприємство „Іванівське” зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Богуславською районною державною адміністрацією 28.02.2000р.
Відповідач взятий на облік як платник податків державною податковою інспекцією у Богуславському районі 21.03.2000р., про що свідчить довідка №1078 від 21.03.2000р., яка міститься в матеріалах справи.
Судом також встановлено, що відповідач має трудовий колектив найманих працівників, яким він нараховує і сплачує заробітну плату, та орендує земельні паї, за які орендодавцям сплачує орендну плату. За таких обставин, згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України № 889-ІV він, як податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, повинен утримувати податок від суми такого доходу. Цей податок згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України №889-ІV підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, який ним нарахований і утриманий, але не сплачений до бюджету.
Згідно з пп.3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" вказана сума вважається бюджетним фондом, оскільки в будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Судом встановлено, що неперерахування відповідачем нарахованого і утриманого податку з доходів фізичних осіб до відповідних бюджетів і одночасне використання ним цих коштів на власні потреби товариства завдає шкоди соціально-економічним інтересам держави, оскільки ненадходження коштів до Державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування негативно впливає на повноту і своєчасність соціальних виплат, а також на виконання програм, передбачених бюджетами, що, в свою чергу, призводить до зростання соціальної напруги у суспільстві.
Відповідач, який, як суб'єкт господарювання, виплачує громадянам доходи, зобов'язаний утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб і самостійно визначати суму податкового зобов'язання. При цьому це податкове зобов`язання, самостійно визначене суб'єктом господарювання не потребує узгодження, оскільки чинне податкове законодавство не передбачає встановлення форми податкової декларації по податку з доходів фізичних осіб та строків її подання. Тому чинне законодавство не передбачає надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату самостійно нарахованих, але не перерахованих до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, тобто самостійно визначених, але не узгоджених сум податкових зобов`язань.
Станом на 01.09.2006р. заборгованість складає 41269,13грн.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач частково сплатив суму заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 1900грн., що підтверджується платіжним дорученням №254 від 14.09.2006р. (за серпень 2006р.), що міститься в матеріалах справи. Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6337,00грн. підлягає списанню у зв’язку із закінченням строку позовної давності, оскільки вважає його необґрунтованим та не підтвердженим документально.
Згідно п.п.16.3.4 п.16.3 ст.16 Закону України №889-ІV контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Аналогічну вимогу містить і ст.84 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235, в якій зазначено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно додатка №8 до цього Закону. У вказаному додатку зазначено, що за органами Державної податкової адміністрації закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, зокрема, по кодах бюджетної класифікації №11010000 та №11010100, які згідно додатку №1 до наказу Міністерства фінансів України №604 від 27.12.2001 року "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" є кодами податку з доходів фізичних осіб (11010000) та податку з доходів найманих працівників (11010100).
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. однією із функцій податкової служби є звернення в господарський суд з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Суд бере до уваги ту обставину, що більша частина майна відповідача не належить йому на праві власності, а надана в користування за договорами оренди, укладеними з співвласниками колишнього комунального сільськогосподарського підприємства.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а саме, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 39369,13грн. та відмовляє в задоволенні решти позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Керуючись ст. 94 КАС України, суд покладає судові витрати на відповідача, відповідно до суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 2, 7, 17, 94, 98, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -
постановив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Іванівське” (09724, Київська область, Богуславський район, с. Іванівна, ідент. код 03753651, р/р2600515501003 в ФАБ „Київська Русь” м. Богуслав, МФО 319036) на користь державної податкової інспекції у Богуславському районі (Одержувач ВДК у Богуславському районі, код одержувача 23569501, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018, рахунок №33211800600086) заборгованість в розмірі 39369,13грн.
3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
4. Стягнути з з приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Іванівське” (09724, Київська область, Богуславський район, с. Іванівна, ідент. код 03753651, р/р2600515501003 в ФАБ „Київська Русь” м. Богуслав, МФО 319036) в доход Державного бюджету України 393,69грн. судового збору.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Писана Т.О.