Справа №591/7932/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов Р. В.

Номер провадження 22-ц/788/2286/14 Суддя-доповідач - Бойко В. Б.

Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Білецького О. М. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря -

Кияненко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 25 листопада 2014 року про закриття провадження у справі

в справі за скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Шевченка Володимира Володимировича,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2014 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з вказаною скаргою, в якій ставив питання про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського МУЮ Шевченка В.В. щодо : невиконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 заробітку; винесення постанови від 03 квітня 2014 року про передачу майна стягувачу за зведеним виконавчим провадженням №35187461 про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму 477 019 грн. 43 коп.

Окрім того, просив скасувати дану постанову державного виконавця.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25 листопада 2014 року, провадження в справі за даною скаргою було закрито на підставі п. 1) с. 1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник скаржника ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясуванням судом обставин, що має значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Вказує, що ОСОБА_4 являється стягувачем у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості, що свідчить з наданих копій матеріалів даного провадження, які судом першої інстанції не були взяті до уваги. Зазначає також, що справа, в порушення приписів ст. 169 ЦПК України, розглянута у відсутності скаржника та його представника.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення стягувача ОСОБА_8 та його представника - ОСОБА_9, старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського МУЮ Шевченка В.В., які проти задоволення апеляційної скарги заперечують, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не є стороною зведеного виконавчого провадження №35187461, в рамках якої винесено оскаржувану постанову, тому розгляд даної скарги віднесено до компетенції адміністративного суду, в порядку, передбаченому КАС України. Проте в повному обсязі погодитися з таким висновком суду неможливо з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження в справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 383 ЦПК України та ч. 1 ст. 82 Закону України « Про виконавче провадження », право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вони вважають, що порушено їх права чи свободи.

Зі змісту скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 27 жовтня 2014 року ( а.с. 2-4 ) вбачається, що він просить визнати дії старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського МУЮ Шевченка В.В. в тому числі і щодо невиконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку.

Проте, як вбачається з листа начальника Відділу ДВС Сумського МУЮ П’ятниці С.М., виконавче провадження №116633004 з примусового виконання виконавчого листа №2-4472 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку знаходиться в провадженні державного виконавця Ворони О.В., а не державного виконавця Шевченка В.В. ( а.с. 11 ).

Такі ж пояснення надав і Шевченко В.В. в суді апеляційної інстанції.

В пункті 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах » №6 від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Всупереч зазначеним положенням, скарга розглядалась без притягнення до участі у справі та за відсутності державного виконавця Відділу ДВС Сумського МУЮ Ворони О.В., в проваджені якого перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів, питання про залучення Ворони О.В. до участі в справі судом не вирішувалося.

Окрім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не встановлено, які дії державним виконавцем були здійснені для примусового виконання рішення про стягнення з боржника ОСОБА_7 аліментів на користь ОСОБА_4, чи існує заборгованість по стягненню аліментів, в чому конкретно полягає неправомірність дій державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського МУЮ Шевченка В.В. була винесена в рамках зведеного виконавчого провадження №35187461. Проте судом не з'ясовано, які саме виконавчі провадження були об'єднані у згаданому вище зведеному виконавчому провадженні, на виконання яких рішень ( судових або інших юрисдикційних органів ), в рамках якого провадження ( кримінального, цивільного, адміністративного ) вони були винесені та, відповідно, хто є стягувачами.

Із журналів судових засідань не вбачається, що судом оглядалися матеріали зведеного виконавчого провадження, хоча з приводу їх витребування 30.10.2014 року була постановлена відповідна процесуальна ухвала.

Справа була розглянута за відсутності скаржниці та її представника, відтак суд не перевіряв доводи останнього стосовно того, що з ОСОБА_4, як зі стороною зведеного виконавчого провадження, проводилося листування державним виконавцем.

В своїх запереченнях на скаргу ( а.с. 31 ) старший державний виконавець Відділу ДВС Сумського МУЮ Шевченко В.В. зазначив, що 13.03.2014 року скаржниці направлявся лист з пропозицією залишити за собою квартиру боржника, яка була арештована в межах зведеного виконавчого провадження.

Отже, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, не повністю з'ясував обставини справи, зокрема щодо можливого об»єднання виконавчих проваджень №11663004 про стягнення з ОСОБА_7 аліментів та №35187461 про стягнення з нього ж грошових сум, чи є скаржниця стягувачем у зведеному виконавчому провадженні, хто повинен відповідати за протиправність дії чи бездіяльності за кожним із самостійних виконавчих проваджень, тобто не визначився і з суб'єктним складом учасників процесу.

У відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 311 ЦПК України, неповне з'ясування судом обставин, що має значення для справи, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому розгляду справи і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала про закриття провадження у справі підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду справи в суді першої інстанції. Остаточне рішення з усіх піднятих у скарзі представника стягувача ОСОБА_5 питань, в т.ч. і щодо юрисдикції справи, можна буде прийняти лише за участі усіх суб»єктів оскарження та після огляду матеріалів виконавчих проваджень.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 25 листопада 2014 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Зарічного районного суду м. Суми в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -